Тримає стрій: Івано-Франківщина впродовж року повномасштабної війни

. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Ранок 24 лютого 2022 року. Жителі Івано-Франківська прокинулися від вибухів — російські військові обстріляли аеродром. Розпач, сльози та переляк у перші години великої війни змінилися на волю до перемоги. Прикарпатці почали гуртуватися і робити "коктейлі Молотова", записуватися до війська, здавати кров, приймати переселенців та волонтерити. Як Івано-Франківщина змінилася впродовж року повномасштабної війни, читайте у матеріалі Суспільного.

Хронологія обстрілів

Впродовж року великої війни, з 24 лютого 2022 року, війська РФ обстрілювали на Івано-Франківщині аеродроми, теплоелектростанцію та будинок у Тлумацькій громаді.

У перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну ракетним обстрілам піддалися два аеродроми — в селі Корнич Коломийського району та в Івано-Франківську. Тоді армія РФ намагалася знищити аеропорт та склади з пально-мастильними матеріалами.

11 березня зранку в Івано-Франківську пролунали три вибухи. Міський голова Руслан Марцінків повідомив, що ворог завдав по місту ракетний удар. Крім того, тоді не спрацювала загальноукраїнська система тривоги. Вранці 13 березня в Івано-Франківську пролунали вибухи після відбою повітряної тривоги.

10 жовтня РФ обстріляла Бурштинську ТЕС. На території теплоелектростанції зафіксували влучання чотирьох ракет. Вони поцілили у відкритий розподільчий пристрій теплоелектростанції.

19 жовтня військові РФ вдруге обстріляли Бурштинську ТЕС. Внаслідок влучання пошкодилося обладнання теплоелектростанції.

Втретє російські військові обстріляли об'єкт енергетичної інфраструктури 29 грудня 2022 року. Внаслідок обстрілу працівника компанії з уламковими пораненнями госпіталізували в лікарню.

Ракета влучила в один з будинків у Тлумацькій громаді, 29 грудня 2022 року. Фото: Telegram/Кирило Тимошенко

Також того самого дня військові РФ влучили ракетою в житловий будинок у селі Тлумацької громади, що на Івано-Франківщині. У будинку в момент удару перебували жінка з 3-річною донькою. За тиждень благодійники повністю відремонтували помешкання та купили нові меблі.

14 січня 2023 року росіяни вчетверте обстріляли об'єкт енергетичної інфраструктури у Бурштині. Голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук повідомила: понад рік потрібно, щоб відновити енергооб'єкт.

10 лютого 2023 року РФ знову атакувала об'єкт енергетичної інфраструктури на Івано-Франківщині.

Повернулися на щиті

Скільки Івано-Франківщина втратила жителів у повномасштабній війні, наразі невідомо. Цю інформацію Міноборони не оприлюднює. Однак щодня, йдучи "стометрівкою", портрети полеглих героїв Івано-Франківської громади нагадують: у країні — війна.

Загинув поблизу Бахмута і звукорежисер Суспільного Сергій Силкін.

Могила загиблого військовослужбовця, працівника Суспільного Сергія Силкіна. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Поховала батька — військовослужбовця "десятки" — й працівниця Суспільного Тетяна Василів. Від початку великої війни, станом на 5 січня 2023 року, в Івано-Франківській громаді полягли 113 бійців. Алею героїв, яку облаштували на міському кладовищі у Чукалівці у квітні 2022, розширюють — місця не вистачає.

Про героїв, які загинули за свободу країни, Суспільне публікує історії. Впродовж повномасштабної війни кореспонденти зустрічалися з родичами, друзями, близькими полеглих прикарпатців, щоб розповісти людям про пекучий біль, зламані долі та волю до перемоги.

Волонтерський рух на Івано-Франківщині

На початку великої війни в Івано-Франківську створили координаційний центр допомоги військовим з області "SaveUkraineNow". Протягом 2022 року волонтери витратили на допомогу бійцям 2 млн 77 тис. 368 грн.

Джерело: SaveUkraineNow

Волонтери громадської організації "Нескорені серця України" із села Пістинь Косівського району доправляли допомогу на передову до бійців і в деокуповані міста — Краматорськ, Бахмут, Часів Яр, Гуляйполе, Вовчанськ, Чорнобаївку.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну волонтери передали на фронт пів тонни ковбаси. Також — понад тонну квасолі, тонну гороху, 600 кг гречки та стільки ж рису.

Волонтери громадської організації "Нескорені серця України" перед поїздкою на фронт, лютий, 2023 рік. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

З 24 лютого 2022 року команда благодійного фонду "Чисті Серцем" придбала, отримала і роздала:

  • понад 5 000 тонн продуктів;
  • 520 квадрокоптерів;
  • 350 тепловізорів;
  • 5 000 комплектів бронежилетів і касок;
  • 48 транспортних засобів;
  • 152 вакуумні апарати та додаткові комплектуючі;
  • 15 УЗД-апаратів;
  • 150 тонн медичних засобів;
  • 3 000 медичних аптечок;
  • 12 000 турнікетів;
  • 140 генераторів та інше.

Волонтери фонду допомагали переселенцям на території Івано-Франківської області, а також везли гуманітарну допомогу в Харківську, Донецьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Вінницьку, Тернопільську, Житомирську, Київську, Чернігівську, Полтавську, Черкаську, Дніпропетровську, Миколаївську області. Команда "Чисті Серцем" сформувала та роздала майже 40 тисяч продуктових наборів.

На цей час організація співпрацює з МЗС України та Посольствами України в різних країнах, а також — з різними організаціями та представниками Словаччини, Туреччини, Азербайджану, В’єтнаму, Польщі, Японії, Південної Кореї, Чехії, Швейцарії, Китаю, Угорщини, Естонії, Італії, США, Канади, Великої Британії, Австрії, повідомила Суспільному директорка фонду Ірина Рабарська.

Збирають допомогу для ЗСУ волонтери "Дружини воїна", "Маскувальних фей", "Громадської ініціативи Галичини", "Гуцульські волонтери", "Свій за свого", "Спілка волонтерів Прикарпаття" та багато інших організацій з Івано-Франківщини.

Уляна Ляшенко обрізала волосся, щоб пожертвувати гроші для ЗСУ. Фото: Анжеліка Ляшенко

Окрім волонтерських фондів, допомагати військовим взялися і школярі, й пенсіонери. 9-річна Дарина Перхулин, 8-річна Уляна Ляшенко та 10-річна Софійка Донскова відрізали коси й продали. Гроші пожертвували на потреби Збройних сил України. Прикарпатські школярі заколядовані гроші віддавали військовим. 11-річна Альбіна Кулакова зібрала для Збройних сил України 70 тис. грн. У середмісті Івано-Франківська школярка танцювала упродовж декількох місяців. Усі гроші дівчинка віддала благодійному фонду Сергія Притули.

73-річна пенсіонерка із прикарпатського села Прокурава Марія Дручків в’яже шкарпетки для українських бійців. 93-річна Параска Мотрук зі Старого Косова плете маскувальні сітки. 94-річний дідусь з Надвірнянської громади Володимир Івасишин пожертвував свої заощадження на допомогу ЗСУ.

Ковалі з Крилоса виготовляють буржуйки для ЗСУ. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Подбали волонтери Івано-Франківщини про побут й здоров'я військових на передовій. Ковалі з Крилоса виготовляли для військовослужбовців буржуйки з віршами Ліни Костенко та патріотичними гаслами. Гроші на матеріали для пічок зібрали парафіяни місцевої церкви Успіння Пресвятої Богородиці. 14-річний учень Калуської громади Артур Поліщук змайстрував буржуйку для українських військових на Бахмутський напрямок. Волонтери Фонду підтримки 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" з благодійниками виготовили мобільний лазне-пральний комплекс для військовослужбовців, який обладнали у вантажному мікроавтобусі. Жителі Отинійської та Гвіздецької громад переобладнали причіп вантажного автомобіля на лазню на колесах. В Івано-Франківську медики та волонтери облаштували для бійців на фронті мобільний стоматкабінет.

Окрім цього, ковалі з Коломиї переробляли легковики на баггі та відправляли бійцям на фронт. Долучилися до допомоги ЗСУ футзалісти "Урагану". Вони проводили аукціони на Facebook-сторінці клубу. Зароблені гроші віддавали на потреби війська.

Герої України першого року повномасштабної війни

Від початку повномасштабної війни звання "Герой України" президент Зеленський присвоїв дев'ятьом військовослужбовцям з Прикарпаття. З них — четверо загинули. Прижиттєво найвищого звання удостоїли командира підрозділу реактивного артилерійського дивізіону Василя Боєчка, капітана ДБР Віктора Шілімова, пілота Олександра Кукурбу, стрільця-зенітника Романа Гломбу, підполковника 17 окремої танкової бригади Олега Грудзевича, заступника командира 10 окремої гірсько-штурмової бригади Володимира Потєшкіна. Посмертно — командира танка Віталія Сапила, пілота Степана Тарабалку, командира мінометної батареї Віталія Бондарука.

Рятувалися від обстрілів

З початку повномасштабного вторгнення Івано-Франківщина прийняла понад 148 тисяч переселенців. Для людей з інших регіонів України облаштували 87 прихистків, повідомили Суспільному в обласній військовій адміністрації. Ремонтувати приміщення для вимушених переселенців взялися благодійники, волонтери та й самі переселенці. Фінансували роботи з бюджетів територіальних громад, обласного бюджету, а також українські благодійники та з-за кордону.

Шелтер для вимушених переселенців у селі Маріямпіль. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Зокрема шелтер для 40 вимушених переселенців облаштували у селі Маріямпіль. На ремонт прихистку волонтери витратили 1 млн грн. Гроші для ремонту надали благодійний фонд "Карітас Івано-Франківськ УГКЦ" та Дубовецька територіальна громада. Облаштували прихисток для переселенців та місцевих у скруті у селищі Лисець поблизу Івано-Франківська.

Шелтер Святої Ольги у Лисці. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

В Івано-Франківську волонтери проєкту "Ко-Хати" відремонтували приміщення колишнього дитсадка для 140 жителів інших регіонів України. У Надвірній волонтери благодійного фонду "Карітас-Надвірна" облаштували прихисток для людей, які втратили житло через війну. У ньому зможуть тимчасово проживати приблизно сто людей. У Солотвинській громаді запрацював шелтер для жінок, які постраждали від сексуального насильства та тортур під час війни. У селищі Кути Косівського району благодійний фонд "Карітас" облаштував прихисток для вимушених переселенців. У будівлі, збудованій ще у 1907 році, зможуть тимчасово проживати 80 людей. У селі Угринів волонтери руху "Будуємо Україну Разом" відновили будинок для десятьох дітей з Маріуполя. В Івано-Франківську відремонтували гуртожиток технічного університету нафти і газу для вимушених переселенців на 180 місць.

Жителька села Грабовець Стефанія Капущак прихистила вдома незрячих переселенців. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну приймали до власних осель і прикарпатці. Впродовж двох місяців великої війни у своєму будинку Стефанія прихистила 25 людей з Харкова, Києва та Кривого Рогу. Жителька села Грабовець Івано-Франківського району Стефанія Капущак з 24 лютого 2022 року розмістила вдома понад 70 незрячих переселенців.

У Верховині для людей з інших областей, які вимушено переїхали на Франківщину, створили проєкт "Шелтер". В його межах переселенцям надавали консультації психолога та юриста, організували безкоштовні заняття з йоги, іноземних мов, також зробили осередок для дітей.

В Івано-Франківську відкрили два хаби для переселенців — "Я — Маріуполь" та "Я — Херсон".

Перший добровольчий хірургічний шпиталь

Приблизно три тисячі пацієнтів від березня 2022 року отримали допомогу у Першому добровольчому хірургічному шпиталі у Лисці на Івано-Франківщині. Серед них — військові, їхні родичі та вимушені переселенці. Госпіталь створили на базі клініки пластичної хірургії. Про перепрофілювання роботи керівник медустанови Станіслав Онищук повідомив колективу у перший день повномасштабної війни. 60% працівників продовжили роботу у новому закладі. Пізніше долучилися спеціалісти з усієї України, які переїхали на Прикарпаття, рятуючись від обстрілів. Перші чотири місяці медики працювали на волонтерських засадах.

Фото: Перший добровольчий хірургічний шпиталь

Упродовж року команда шпиталю виграла та реалізувала 12 грантових проєктів. Завдяки цим грошам та допомозі благодійників закупили необхідне обладнання, а також почали виплачувати зарплати працівникам.

Бізнес під час війни

Впродовж 2022 року 45 юридичних осіб переїхали на Івано-Франківщину з тимчасово окупованих областей чи тих регіонів, що розташовані в зоні чи поблизу бойових дій. З 1 січня 2023 року вони перейшли на обслуговування до Головного управління Державної податкової служби Івано-Франківської області. Про це у відповіді на інформаційний запит Суспільного повідомили в ГУ ДПС області.

З них 31 компанія у січні 2023 сплатила податки до місцевих бюджетів області.

Регіони України, з яких переїхали компанії на Івано-Франківщину у 2022 році:

Регіони України, з яких компанії переїхали на Прикарпаття у 2022 році. Інфографіка: Суспільне Івано-Франківськ

Кількість юридичних осіб, які зареєструвалися в Головному управлінні Державної податкової служби Івано-Франківської області у 2022 році, зменшилася майже на третину порівняно з 2021.

На 1 873 зменшилася й кількість підприємців (фізичних осіб), які зареєструвалися у 2022 році, порівняно з 2021.

Інфографіка: Суспільне Івано-Франківськ

Впродовж 2022 року 208 юридичних осіб припинили свою діяльність. Це — вчетверо менше, ніж у 2021.

Інфографіка: Суспільне Івано-Франківськ

Щодо підприємців, які припинили свою діяльність на території Івано-Франківщини у 2021-2022 роках, то ситуація майже однакова — 5 504 до 5 141.

Закриті церкви УПЦ Московського патріархату

Станом на 24 лютого 2022 року на території Івано-Франківщини діяли 15 церков та два монастирі УПЦ Московського патріархату. Також священники УПЦ МП відправляли богослужіння у трьох приватних будинках. Чи функціонують храми Московського патріархату в області через рік повномасштабної війни, з'ясовувало Суспільне.

До 24 лютого 2022 року в Івано-Франківському районі три церкви належали до УПЦ Московського патріархату, повідомив Суспільному голова Івано-Франківської райдержадміністрації Олександр Ярощук.

За його словами, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у Свято-Михайлівському храмі у Конюшках богослужіння не проводяться. Припинили правити служби Божі й у храмі на честь ікони Спаса Нерукотворного у селі Кричка. Зараз триває перереєстрація церкви про належність до ПЦУ.

У квітні 2022 року релігійна спільнота УПЦ Московського патріархату, храм якої розташований на вулиці Довженка в Івано-Франківську, висловила бажання перейти до Православної церкви України. 17 травня рішення про перехід церкви Різдва Христового на Довженка до ПЦУ підписала голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук.

23 листопада 2022 Архімандрит Никита (Сторожук) з бази "Миротворець" став єпископом Івано-Франківським та Коломийським. Таке рішення прийняли на синоді Української православної церкви Московського патріархату. 4 грудня у селищі Феофанія, неподалік Києва, відбулася архієрейська хіротонія архімандрита Никити (Сторожука).

Обшуки храму УПЦ МП в Івано-Франківську, листопад 2022 року. Обшуки в УПЦ МП в Івано-Франківську. Фото: Facebook/СБУ Івано-Франківської області

27 листопада 2022 року слідчі СБУ разом з поліцейськими та нацгвардійцями провели перевірку на території єпархіального управління та в храмі Різдва Христового УПЦ МП. У церкві знайшли проросійську та антиукраїнську агітаційну літературу, у якій заперечується існування українського народу, мови та право України на державність.

Іванофранківці висловили незгоду щодо призначення єпископом Івано-Франківським і Коломийським Никити. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

11 грудня жителі Івано-Франківська прийшли до церкви Різдва Христового УПЦ Московського патріархату на вулиці Довженка, щоб висловити незгоду з призначенням єпископом Івано-Франківським та Коломийським Никити.

У Богородчанах до повномасштабного вторгнення парафіяни УПЦ МП для відправ збиралися в одному з приватних будинків. Однак у квітні 2022 року на сесії селищної ради депутати ухвалили рішення про заборону УПЦ Московського патріархату на території громади, повідомив Суспільному голова селищної ради Ростислав Заремба.

Люди домоглися закриття чотирьох храмів УПЦ МП у Верховинському районі. Тепер там немає жодної церкви, в якій служать попи Московського патріархату. Цю інформацію Суспільному підтвердили голова Верховинської та Білоберізької громад Василь Мицканюк та Дмитро Іванюк.

Зокрема у 2022 році закрили Анно-Зачатієвський храм у Верховині, церкву Святого апостола Андрія Первозванного у селі Сеньківське Яблуницького старостинського округу, Свято-Покровський храм на Марковій горі в селі Голови та Свято-Троїцький чоловічий монастир на полонині Дуконя. Тепер у цих храмах зараз проводять богослужіння священники Православної церкви України.

Жителі Верховини та керівники селищної ради прийшли до Анно-Зачатієвського храму з вимогою призупинити діяльність церкви Московського патріархату, березень 2022 року. Фото: Facebook/Роман Клим

У Калуському районі до початку повномасштабної війни діяли три храми УПЦ Московського патріархату — церква Миколи Чудотворця у Калуші, церква Пресвятої Богородиці УПЦ МП у селі Вишків та храм Святого Іоана Предтечі у Долині.

Зі слів міського голови Калуської громади Андрія Найди, на початку великої війни у церкві Миколи Чудотворця богослужіння припинили. Не правлять служби Божі й у церкві УПЦ МП у Вишкові, каже голова тергромади Микола Мацалак.

У Долині на початку квітня 2022 року місцеві жителі змусили попа закрити церкву УПЦ МП Святого Іоана Предтечі. За словами міського голови Долини Івана Диріва, храм до цього часу стоїть опечатаний.

До 24 лютого 2022 року в Коломийському районі діяли сім храмів УПЦ Московського патріархату. Про це Суспільному повідомили в Коломийській райдержадміністрації.

Після початку повномасштабної війни три церкви УПЦ МП перейшли під юрисдикцію ПЦУ:

  • храм на честь ікони Божої Матері "Всецариця" у селі Ценява;
  • Свято-Вознесенський храм в Отинії;
  • Спасо-Преображенський храм на території виправної колонії № 41 у селі Товмачик.

Ще чотири церкви — Свято-Михайлівський Угорницький чоловічий монастир у селі Баб'янка, Свято-Успенський храм у селі Коршів, храм на честь Казанської ікони Божої Матері у Снятині, храм на честь Святого порока Іллі у Городенці — закрили. У них не проводять богослужіння. Однак 10 лютого 2023 року єпископ Богородчанський ПЦУ Феогност вперше відправив службу Божу у Свято-Михайлівському Угорницькому монастирі у Баб'янці.

У Косівському районі станом на 24 лютого 2022 року церков Московського патріархату не було. Про це у коментарі Суспільному повідомила голова райдержадміністрації Наталія Кучма. Однак, з її слів, у Косові священник УПЦ МП у своєму домі проводив богослужіння. З квітня 2022 року піп припинив правити служби Божі.

Церков Московського патріархату не було й у Надвірнянському районі. Проте у Надвірній парафіяни збиралися для богослужінь у приватному будинку. Про це Суспільному розповів міський голова Зіновій Андрійович.

"У Надвірнянському районі не було храмів УПЦ Московського патріархату. Трапився у Надвірній випадок, коли парафіяни УПЦ МП винаймали приватний будинок і там проводили служби Божі. Їх там було небагато — від 10 до 20 людей. З 24 лютого 2022 року богослужіння в цьому домі припинили", — каже Андрійович.

Зрадники і колаборанти

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до 1 січня 2023 року працівники Служби безпеки України в Івано-Франківській області викрили 42 колаборантів, які добровільно пішли на співпрацю з росіянами. Всім їм слідчі повідомили про підозру, 14 обвинувальних актів передали до суду.

Окрім цього, від 24 лютого 2022 року до 20 лютого 2023 слідчі СБУ повідомили про підозру сімом жителям Івано-Франківської області за ст. 436-2 ККУ. Вони у соцмережах заперечували збройну агресію Росії проти України, а також виправдовували злочини військових РФ. Про це Суспільному повідомила речниця СБУ в Івано-Франківській області Марія Римар.

Не зважаючи на війну

Виставки, аукціони, фестивалі, вистави — не зважаючи на війну, культурне життя на Івано-Франківщині не завмерло. Художники проводили виставки, аукціони. Вторговані гроші передавали на потреби Збройних сил України.

У перші тижні російського вторгнення актори Франківського драмтеатру почали грати вистави в укритті театру. Зокрема 16 березня у бомбосховищі актори зіграли драму-реквієм "Нація" за однойменною книгою Марії Матіос.

Актори Франківського драмтеатру зіграли драму-реквієм "Нація" в укритті, 16 березня 2022 року. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

В Івано-Франківському краєзнавчому музеї відбувся благодійний аукціон, на якому виставили 15 робіт художника Нікіти Тітова, написаних під час повномасштабної війни. Під час заходу вдалося зібрати 265 тис. грн для ЗСУ.

Художниця Оксана Тригуб-Мілашевич продавала свої картини, щоб також допомогти українській армії.

В Івано-Франківську фотографиня Олена Білоус та психологиня Марина Огороднійчук представили фотовиставку "Невід'ємні". Через світлини вони показали історії 16 іванофранківок, які чекають своїх рідних з фронту, полону або окупованих територій.

Також у місті відбувся мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Тематика стрічок ХІХ фестивалю була тісно пов’язана з війною в Україні.

Херсонський фотограф Олександр Корняков представив у центрі для переселенців "Я — Херсон" виставку про спротив жителів міста російським окупантам "Нескорений Херсон".

На Різдво у Голині Калуського району зіграли "Щедрик" на карильйоні з використаних гільз у супроводі дитячого та церковного хорів. Легендарну щедрівку виконали під час богослужіння у храмі Покрови Пресвятої Богородиці.

З 8 до 14 січня 2023 року в Івано-Франківську відбувся міжнародний різдвяний фестиваль "Коляда на Майзлях". У ньому взяли участь понад 50 колективів з України та з-за кордону, а також хор за участі вимушених переселенців.

Минув рік великої війни. Прикарпатці продовжують працювати на перемогу. Хто — на передовій, хто — в тилу. Головне — разом.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!