До повномасштабної війни у місцевому кінно-спортивному клубі в Донецькій області було близько 40 коней. На них тренувалися спортсмени олімпійського резерву, влаштовували показові виступи, діяв кінний театр. Зараз у стайні вісім тварин, зокрема й дев'ятнадцятирічний Туборг. Коня врятували з-під обстрілів, нині він допомагає українським військовим психологічно перезавантажуватися.
Як у прифронтовому районі Донеччини бійці 111-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ проходять іпотерапію — репортаж Суспільне Донбас.
Співробітниця кінно-спортивного клубу Марія готує Туборга до зустрічі з військовими. Як розповідає жінка, спілкування з конями позитивно впливає на психіку людини, а верхова їзда — це ще й фізичне навантаження.
Цього дев'ятнадцятирічного коня, каже Марія, вони врятували з Ямполя, з-під обстрілів. Запевняє, той має лагідний характер і не проти покатати бійців.
"Коли ти сідаєш верхи, по-перше, це – висота. Температура в коня більша – 41-39 градусів. Коли кінь рухається, він ще й гріється. Тобто зимою їздити тепло. Плюс сердечний ритм у коня, коли сідає людина, – стає однаковим. Тому кажуть, що в коня й вершника – одне серце", — пояснює Марія.
Іпотерапія: емоції та відгуки військовослужбовців
Військовослужбовиця Юлія знайомиться з конем: "Ти гарний. Треба тільки познайомитися, правильно?"
За словами Юлії, їй не страшно, навпаки — цікаво. Досвід верхової їзди мала, але ще в дитинстві, на Харківщині.
"Неймовірне враження, бо ти в контакті й ти його відчуваєш — як іде. І він дуже спокійний, лагідний, терплячий", — описує свої емоції жінка після терапії верхи.
Юлія служить у війську два роки. Раніше отримала поранення та контузію. Останні дні, говорить, були дуже напруженими. Свій психологічний стан оцінює, як задовільний, натомість після іпотерапії, каже, позитивних емоцій додалося.
"Побут ми вже налагодили, він вже більш сталий. Зі сном, на жаль, тут завжди є перепади — не завжди можна відпочити. Навіть, коли є час відпочити, все одно думками можеш повертатися в події, які були протягом дня", — ділиться військовослужбовиця 111-ї бригади ТрО.
Помічник капелана Ігор на іпотерапії вперше. Показує бригадний шеврон, на якому зображений кінь. Чоловік переконаний, що це не випадковість.
"Я думаю, що це збіг, але, як віруюча людина, знаю, що співпадіння — вони невипадкові. Служба капелана — більш полягає в тому, щоб слухати, а не говорити. Тому, може, і є якась схожість: коли людина просто приїжджає, може поспілкуватися з твариною і навіть щось їй розповісти", — пояснює помічник капелана 111-ї бригади ТрО.
За словами співробітниці кінно-спортивного клубу Марії, до початку повномасштабної війни на стайні було 40 коней. З наближенням фронту — частину довелося продати, аби прогодувати решту. Зараз тут їх вісім.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.