Майже дванадцять тисяч жителів залишаються у прифронтовому Покровську під щоденними обстрілами. Серед них 59 дітей — це в сто разів менше, аніж було в серпні, коли оголосили примусову евакуацію. Місто щодня атакують з артилерії і дронів, окупанти нищать будинки і інфраструктуру. Хто і з яких причин залишається жити в небезпеці — у репортажі.
Сергія з його рідного Селидового до Покровська евакуювали військові. Каже, його квартиру у центрі давно розбили, над головою літають снаряди, місцеві ховаються по підвалах.
"Жити хочеться. Ми прийшли — вже заходили росіяни. Стрільба по місту. Вбиті цивільні. Як їх поховати, якщо йде бій", — каже житель Селидового Сергій.
Куди їхати далі Сергій ще не вирішив.
З Покровська евакуюватися допомагають волонтери. Микола з однією сумкою їде в Білу Церкву до родичів, але вже планує повернутись.
"Набридло це. З другої ночі "гупає". І що чекати? Коли міна прилетить? Думаю, повернусь, якщо можливість буде така. Заспокоїться трохи. Квартира залишилась — що ж, все брошу і поїду? У мене рідня тут похована", — говорить житель Покровська Микола.
Зараз від Покровська до лінії зіткнення — менше семи кілометрів. У серпні, коли фронт наблизився до міста на 10 кілометрів, у ньому було 48 тисяч жителів. Наразі, за інформацію начальника Покровської військової адміністрації Сергія Добряка, менше 12 тисяч, половина — працівники критичної інфраструктури.
"Буду в підвалі сидіти. Я тут народився, все життя прожив. Не хочу нікуди. Багато людей їдуть і повертаються. Нас там ніхто не чекає. Вже там стільки біженців", — каже житель Покровська Леонід.
"А куди їхати? Вже раз вивозили в тому році. В сараї. Я зігнувся, ледь вирівнявся. А в кого є гроші, дзвонять товариші, сусіди — 35 тисяч квартира двокімнатна. Якщо не замерзну і не приб'ють — значить, пощастило. А приб'ють — що зробиш, значить, доля така", — додає житель Покровська Іван.
Продавчиня місцевого магазину Галина кілька десятків років тому приїхала в Покровськ з Хмельницького. І не збирається залишати своїх покупців. Це здебільшого військові — такі, як її син.
"Для них торгуємо. Нам їх шкода. Вони нас захищають. В мене тут будинок двоповерховий. Я ж сюди з чоловіком приїхала за комсомольським направленням. Чоловік на шахті працював, я в торгівлі. Чоловік тут помер, поховала. Матір тут поховала, привезла з Хмельницького. Я біля кладовища живу поряд. Через дорогу перейду і все", — розповіла жителька Покровська Галина.
Місцева влада продовжує зводити оборонні споруди навколо Покровська і в самому місті, каже начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк.
"Повністю по місту працюють артилерією 122 калібру, вони покривають все місто. FPV-дрони покривають частину міста, поки вона не закрита, це мікрорайони до дороги", — каже начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк.
У місті залишаються 59 дітей — у сто разів менше, ніж було у серпні, додає Сергій Добряк. Протягом тижня-двох, каже, мають евакуювати усіх.
