Уродженець Сватового Денис Смольніков на позивний "Angel", представлятиме Луганщину на "Іграх нескорених", які відбудуться в лютому 2025 року у Канаді. 34-річний демобілізований військовослужбовець, ветеринар за освітою, був бойовим медиком. Службу розпочав у 2016 році, підписав контракт. Пройшов трьохмісячні медичні курси. Отримав тяжке поранення хребта під Бахмутом у 2022 році. Після лікування та реабілітації, зміг стати на ноги. На змаганнях, каже, хоче показати, що українці — сильна нація.
Служба бойовим медиком
Денис підписав контракт і розпочав службу з 2016 року, розпочав службу в Донецькій області, перша бойова точка — Майорськ. Говорить, хотів стати снайпером: "Мені подобалось Desert EagleDesert Eagle — самозарядний пістолет великого калібру (до 12,7 мм)., там ти лежиш собі, вицілюєш. Це зараз я розумію, наскільки це тяжко, і може, не потягнув би. Отже в мене був стати снайпером, але все було зайнято".
Пройшовши 3-місячні курси, чоловік став медиком. Згадує, тоді не вистачало медиків, а позиція була на передовій, в завдання входило прийняти пораненого в опорному пункті і передати далі по медичній евакуації.
"Я сидів на передовій, на позиції, яка була ближча до "сепарів", щоб встигати рятувати хлопців. В мене є Сова — татуювання, всі думають, що це я в розвідці служив. А це тому, що я не спав вночі, я спав тільки вдень по три, чотири години. А зранку виходив і навчав медичній допомозі хлопців на іншій позиції, куди я не встигав би дістатися: розказував про аптечку, як допомогти", — згадує Денис.
Медична допомога на передовій
Чоловік стандарти НАТО, що про їх запровадження в українській армії часто чує, на війні в Україні не спрацюють.
"Наприклад, можна добу чекати, коли заберуть бійця, а можна — 6-7 годин. І ти вже повинен знати різницю: "Алло, через скільки ви приблизно будете там, вони: "через 5 годин". Ти вже турнікети наніс, бандаж поклав, кров зупинив — врятував. Бо, як в стандартах НАТО — поклав та забув, через п'ять хвилин вертоліт прилетить. Ні, у нас такого немає", — пояснює свою думку ветеран.
"Сумно, що багато людей, навіть ті, які були на передовій, згодні з тим, що стандарти НАТО — це добре. Це — не добре, бо війна у нас не така, як у них".
Я суржиком, чого (розмовляю — ред.)? Бо я до 2022 року розмовляв виключно російською мовою. Я з 2022 року перейшов і думаю, що дуже круто. Я не винен в тому, що я не знав українську мову з самого початку чому, бо я народився в такому середовищі, коли було багато "совка", всюди була Росія.
Порятунок бійців та позивний "Angel"
Денис розповідає хотів сам взяти собі позивний, проте побратими обрали той, на який заслуговував:
"Я заслужив свій позивний, коли п'ятого чи шостого (бійця — ред.) я витягнув з поля бою. Я повинен був надати допомогу, побігти до нього. Тоді війна була тільки вночі, ні ліхтарів немає, ні тепловізора — нічого. Ти навпомацки біжиш. Я тоді кожний ранок проходив пішки, щоб навпомацки вночі знайти ті місця. Буквально, може, за три-чотири дні, витягнув шістьох бійців — й отримав собі цей позивний. Мені сказали: оце ти — "Ангел".
Поранення хребта під Бахмутом
Денис дістав поранення під час евакуації. Тоді його підрозділ боронив Бахмут.
"Я не пам'ятаю, не хочу це пам'ятати. Не так я це хотів. Я думав, десь в бою і отримати поранення. Я пам'ятаю, як відкривав рюкзак, аби дістати наліпки — і все, більше нічого. Виявляється, біля автівки прилетів снаряд з артилерії, прошив автівку. Нас викинуло ударною хвилею в кювет: кузов окремо, кабіна окремо", — розказує чоловік.
Він дістав важкий перелам хребта, наразі жартує про свій імплант, говорить, що має саморізи у спині.
"Бо там вісім саморізів, там два дроти, які стягують хребет. Були поламані зліва чотири ребра та з права чотири ребра. Досі я тейпТейп – це тканинна стрічка, яка за структурою нагадує еластичний бинт з липким шаром на одній стороні для фіксації на шкірі. Найчастіше її використовують для усунення болю в м'язах та прискорення відновлення. ношу, бо дає про себе знати. Вже скільки пройшло, більше півтора року, але ребра дають про себе знати", — говорить ветеран.
Реабілітація, спорт, підготовка до Invictus Games
Під час реабілітації Денисові стало зрозуміло, його хребет врятує спорт — потрібні м'язи, які "триматимуть каркас". Він почав тренуватися.
"Я розумію, що люди по-різному нас сприймають, особливо, якщо немає кінцівки. Бувають добре звертаються, буває навпаки відводять очі або ще щось. Хочу допомогти, таким, як я, опанувати себе, щоб не сидіти вдома. Я прийшов в Invictus Games: не доказати щось собі, а допомогти тим військовим, які вже непридатні та думають, що ми нічого не можемо. Я хочу сказати, що ми — все можемо".
Денис братиме участь у змаганнях з волейболу сидячи, баскетболу та регбіРегбі - це один з різновидів футболу. на колісних кріслах. Ігри нескорених цього разу будуть ХХХ, тому серед зимових видів спорту обрав бігові лижі та біатлонБіатлон - це зимовий вид спорту, двоборство, що поєднує лижні перегони і стрільбу лежачи та стоячи на кількох вогневих рубежах з дрібнокаліберної гвинтівки..
"Мені тяжко спортом тяжко займатися, якщо чесно. Але я можу їм займатись. В мене перелом хребта, я тягаю гантелі, займаюсь спортом — і я розумію, що я все можу. Я думаю, покажу цей приклад вже на "Іграх нескорених", де ми будемо змагатися. Я хочу всім показати, що нам дуже тяжко, але ми потужні".
Денис Смольніков говорить, мріє про перемогу України. Він ріс в інтернаті, тож найбільше, каже, сумує, що діти лишаються без батьків, а батьки без дітей.
"Я бажаю миру і я хочу, щоб Росія відчула те, що відчуваю я і відчувають матері, які не побачать більше синів. Ми всі віримо в нашу перемогу, нам нема куди здавати назад".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram