Селище Новоекономічне Гродівської громади Донеччини — неподалік від міста Мирноград. До лінії фронту звідси приблизно п'ять кілометрів . Через обстріли з населеного пункту виїхали 90 відсотків жителів, розповіла староста Тетяна Хлопяник. У селищі були загиблі та поранені, розбито сторічну церкву, понівечені кілька десятків будинків. Аптека не працює, централізованого водопостачання немає, автобус не ходить. Комендантська — 20 годин на добу, на вулицю можна виходити з 11:00 до 15:00.
Як живуть люди в таких умовах та чому лишаються— репортаж Суспільне Донбас з Новоекономічного.
Жителька Новоекономічного Лариса цьогоріч посадила город і збирає врожай овочів. Говорить, місцеві попри обстріли, обробляли землю.
"Життя в селі? Гучно, страшно. Чоловік у мене пересувається тільки до хвірстки. Мами моїй — 87 років. І оце з двома інвалідами і з цією валізою я далеко не поїду. Світло є, слава Богу, зв'язок також є. Магазинчик працює, хліб привозять", — каже жителька Новоекономічного Лариса.
У магазині були кілька покупців. Продукти є, але люди не встигають скуплятися: працюють з 11:00 до 15:00 — в інший час у селищі комендантська година, каже власниця магазину Людмила Парінцева.
"Єдине прохання — хлібну машину можна пропустити раніше? Це хлібна машина, людям везуть хліб. Об 11 годині не всі можуть вийти. Це — селище. Вони з ранку біжать", — ділиться Людмила.
Жінка каже: виїжджати не хоче, бо шкода зусиль, якими будували магазин.
"Чому я не виїжджаю? Магазин ми вісім років назад побудували з фундаменту. Це дуже боляче. У нас був магазин самообслуговування, для селища це було нововведення. Вчора (20 серпня — ред.) ми останнє вивезли. Зараз — хліб, вода. Важко залишати свій дім", — каже жінка .
Людмила в магазині купувала харчі. З ними, каже, проблем поки немає. Є проблема — з ліками. У селищі зачинились аптеки.
"Я скупилася: палички, вафлі, духмяний перець… Поки немає грошей виїжджати. Ми думаємо, може, все налагодиться. От лише автобуса жодного немає. Хоча б в аптеку з'їздити, хоча б раз на тиждень. Аптеки зачинилися, а я хворію, маю групу (інвалідності -— ред.))", — каже жителька Новоекономічного Людмила.
Надія живе по сусідству зі вщент розбитим будинком. Виїздити поки, каже, не збирається.
"Стріляють кожен день. От в мене 2700 гривень пенсія. От куди я поїду? От куди можна за 2700, коли зараз беруть десять тисяч за квартиру. І плюс комуналка. І за щось же жити треба. Хоч стара я, 69, аде їсти хочеться", — каже жінка.
Церкві у Новоекономічному більш як сто років. Кілька разів вона перебувала під ударами російської армії. Останній удар по храму був 8 липня цього року, каже Надія.
"Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Їй більше ста років, дуже красивий храм. Люди його дуже полюбляли, ходили. Це тільки мрія — що відбудують", — додає Лариса.
Через обстріли в селищі одна людина загинула та п'ятеро поранені, понівечені понад 20 будинків, один розбитий повністю, повідомила Суспільне Донбас телефоном староста Новоекономічного Тетяна Хлопяник.
"Виїхало вже більш ніж 90 відсотків. Ще люди збираються і виїжджають, тому що життя — найдорожче для нас. Хто куди — евакуаційним потягом, кого — вивозимо, просимо Червоний Хрест, "Білі Янголи". Родини з дітьми в нас вже немає, всі родини з дітьми виїхали", — розповіла староста Новоекономічного.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.