"Немає жодної, в яку б не поцілили росіяни". Як працюють шахти Донеччини в умовах війни

Ексклюзивно
Терикони на Донеччині, 26 липня 2024 рік. Суспільне Донбас/Лія Русик

На Донеччині немає шахт, які б не зазнали руйнувань внаслідок обстрілів з боку армії РФ. Гірнича промисловість продовжує роботу в регіоні попри близькість до фронту та кадровий голод. Шахтарі на горизонтах, глибиною у 500-1000 метрів вибухів не чують, але відсутність електрики на підприємстві після них для людей також несе загрозу.

Про роботу гірників Суспільне Донбас розповів голова Конфедерації незалежних профспілок Донеччини Дмитро Зелений.

"Дефіцит кадрів на шахтах Донеччини був і до вторгнення, але зараз він став значно відчутнішим. Багато чоловіків пішли добровольцями на війну, а зараз люди просто виїжджають. Їдуть не через бойові дії, не через брак роботи, а через те, що їхні будинки зруйновані, і їм немає де жити", — розповів Дмитро Зелений.
Вугледобувне підприємство за 16 км від лінії фронту. Суспільне Донбас/Андрій Крамченков, Владислав Уколов

Терикони у полях Донеччини. 30 липня 2024 рік. Суспільне Донбас/Андрій Крамченков, Владислав Уколов

За його словами, гірники, яким не вистачає років до пенсії, намагаються влаштуватися на підприємствах у Павлограді Дніпропетровської області або Червонограді на Львівщині. Державної програми щодо забезпечення їх робочим місцем на інших шахтах країни немає.

"Подібне є на комерційних вугільних підприємствах. Коли людина розраховується з якихось причин з однієї шахти та влаштовується на іншу в середині компанії — її оформлюють по переводу. Так зберігається бронь, вислуга років, стаж. На рівні держави таких програм не існує. Так, людей приймають на інших шахтах, але системного підходу немає", — зазначив голова Конфедерації незалежних профспілок Донеччини.

Вугледобувне підприємство за 16 км від лінії фронту. Суспільне Донбас/Олександр Буряк, Андрій Крамченков, Владислав Уколов

Обстріли шахт Донецької області

Найбільш зруйновані обстрілами російської армії вугільні підприємства у Мирнограді та в Селидовому у Донецькій області, розказав Зелений.

"На Донеччині немає жодної шахти, в яку б не поцілили росіяни. Якщо брати шахту, що вже не працює, — "Центральну", туди прилітало — то дві, то шість ракет, було таке, що й 12 обстріляли. І люди гинуть, бо шахта воду качає".
Дмитро Зеленийголова Конфедерації незалежних профспілок Донеччини

Коли на шахті стається обстріл, люди під землею про це не знають, їх повідомляють і за відпрацьованою схемою підіймають на поверхню, додає він.

Вночі 20 листопада 2023 року армія РФ завдали масований удар по Новогродівській громаді — ракети С-300 влучили по території ВП "Шахта “Котляревська". Олександр Шевченко/Telegram

"По-перше, на кожному підприємстві є потужні генератори. Є схема, наприклад, видачі вугілля перевагою. У шахті поряд зі стволом два ліфти — один спускається, інший — підіймається на канатноблочній системі. При "прильотах" застосовують такий підхід, як контра вантаж, коли в одній клітці — вагонетки з породою або чимось важким, а в іншій — люди. 10-15 шахтарів, вагою до тонни, можуть зайти внизу. Вагонетки заповнені вантажем у 3 тони, наприклад, вгорі — вони під своєю вагою підіймають людей", — пояснює механізм підняття працівників на поверхню при обстрілах представник профспілки.

Однак, він зауважує, що генератори не можуть потягнути вентилятори центрального провітрювання.

"Тільки-но шахта вимикається від напруги, вона починає загазовуватися. Ніякий генератор не потягне 6 000 вольт. Людей терміново потрібно підіймати", — підкреслив Дмитро Зелений.

За його даними, брак кадрів у гірничій сфері в Покровському районі Донецької області становить від 20 до 30 відсотків.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram