Перейти до основного змісту

"Люди нас спочатку виганяли". Як команда Михайла Пуришева будує "пункт незламності" у Вугледарі

Волонтер Михайло Пуришев. Фото: Суспільне Запоріжжя

Пункт незламності у Вугледарі Донецької області розпочав роботу. Волонтери вже облаштувала місце для фудкорту, куди люди приходять аби перекусити чи попити чаю та подивитися телевізор. Разом з тим, вони продовжують буріння свердловини, встановлення електрики, фарбують стіни. Попереду також облаштування душових, пралок та сушарок.

Чому жителі фронтового міста на початку відмовлялися від допомоги, як лідер "незламних" потрапив до лікарні з інфарктом та як допомагають іншим містам — Михайло Пуришев розповів Суспільному Донбас.

Волонтер з Маріуполя Донецької області Михайло Пуришев розповідає, що у Вугледарі його команда не тільки потрапила під прицільний обстріл з боку армії РФ дорогою в місто, а ще й зіштовхнулося з агресією місцевих.

"Вперше нас люди не хотіли приймати. Ми поїхали звідти та хотіли вже починати інший об'єкт, але по дорозі командою прийняли рішення повернутися й зробити все-таки заплановане. А тепер ті люди, які не хотіли нас бачити, запрошують до себе в підвал і навіть застелили для нас місця, щоб ми мали, де спати", — ділиться маріуполець.

Серцевий напад

Михайло Пуришев у лікарні (ліворуч), він же з командою вирушає до Вугледара на Донеччину (праворуч). Фото: кадр з відео/ надав Михайло Пуришев

Михайло Пуришев нині у лікарні. Йому діагностували інфаркт. Серцевий напад стався у той час, коли волонтер з командою працювали над облаштуванням вугледарського "пункту незламності", розповідає чоловік.

"Це сталося на восьмий день роботи, ми якраз почали встановлювати бурову. Зараз я почуваюся набагато краще. Хочу вже виписатися, але лікарям не подобається, що я хочу зробити це так скоро. Назад у Вугледар команда не пускає, але справ вистачає", — ділиться Михайло.

"Дуже важко бачити смерть. Там ти постійно на адреналіні. Ти, коли лежиш чуєш виходи — розумієш, що десь зараз прилетить і молишся, щоб не сюди. У Вугледарі так, коли засинаєш, і коли прокидаєшся".

Як працює "пункт незламності"

Вугледарці приходять у "пункт незламності" попити чаю зі смаколиками, подивитися новини, а також приєднуються до волонтерської роботи. Колаж: Суспільне Донбас

Як зазначає Михайло, у Вугледарі пункт вже працює. Його відвідують жителі міста: п'ють чай, дивляться телевізор. Приміщення може вмістити до ста людей одночасно.

"Кава, чай вже є. Ми вже знайшли місцевих — це подружжя, які зголосилися допомагати у пункті. В одному з наших пунктів волонтерка зробила яскраві рожеві стіни, і мені це сподобалося. Тому тут ми так само додали фарб. Люди, коли бачать яскраві кольори трошки заспокоюються і посміхаються", — розповідає маріуполець.

У приміщенні можуть перебувати сто людей одночасно. Фото: надав Михайло Пуришев

Волонтери планують у Вугледарі зробити такий же "пункт незламності", як і попередні — з пральними та сушильними машинками, душовими кабінами та зоною відпочинку.

"Ще поставимо ліжка для людей, які втратили житло і їм ніде ночувати. Щоб вони могли прийти сюди, переночувати та виїхати з міста", — розповідає волонтер.

Грошей на все не вистачає. Тому доводиться купляти все поступово, каже Михайло. Лише один пункт витрачає від 500-750 літрів палива на місяць для роботи генератора.

"Окрім витрат на облаштування і запуску нового пункту, треба щотижня щось купувати. Це паливо, фільтри. Дякую волонтерам — з харчами вони тут допомагають".
"Пункт незламності" у Вугледарі. Фото: надав Михайло Пуришев

Головна задача нині — питна вода

Нині команда ще працює над свердловиною, каже волонтер. Він зазначає, що на їхньому рахунку вона вже шоста, і кожного разу виникають труднощі.

"Проблема з питною водою. Технічну ми добули, а от питну — ні. Свердловина до сорока метрів. Там були проблеми з ґрунтом — це глина і дуже близько верховодкаЇї водний покрив знаходиться найближче до земної поверхні серед інших. Їх утворення відбувається за допомогою просочування води з поверхонь, а також води з атмосфери. Вода затримується на такій відстані через негерметичність лінз і пластів., яка дуже швидко забирала воду для буріння. Щоб добути воду, треба вода, як би дивно це не звучало. А, якщо вона виходить у верховодку, то не встигає вимивати", — пояснює Михайло.

Натомість вихід, запевняє, знайшли й роботи продовжилися.

Пуришев з командою. Фото: колаж Суспільне Донбас

Авдіївці — обладнання, Костянтинівці — пральня

За словами Михайла, у Костянтинівці їхня команда створила пункт прийому речей для прання. Ця послуга у місті діє для військових вже кілька місяців. За цей час нею скористалося понад сім тисяч разів.

В Авдіївці волонтери передали комунальникам обладнання для розбору завалів.

"Ми купили одне собі, інше — для Авдіївки. У Вугледарі, коли завалило людей, ми ним якраз і користувалися. Завдяки йому ми змогли підняти те, що в ручну точно не посилили. В Авдіївці немає рятувальників, розбирають потрощені будинки від обстрілів комунальники. Сподіваємося вони користуються тим обладнання, що ми передали", — розповідає Пуришев.

Після Вугледара волонтери планують пробурити свердловину у Зорі, що поблизу Костянтинівки на Донеччині, аби люди мали доступ до питної води.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

Топ дня

Вибір редакції