«Зараз — гаряча пора». Бійці другого механізованого батальйону 66 окремої механізованої бригади «Онуки Адольфівни» звільняють Лиманщину у складі операції «Вівальді». Піхотинців, які йдуть на штурм, прикриває артилерія та аеророзвідка. Журналісти Суспільне Донбас побували на командно-спостережному пункті (КСП) батальйону, де цілодобово керують боєм.
На командно-спостережному пункті кожен, хто вдивляється в монітор чи екран, має свою ділянку роботи, розповідає командир батальйону «Онуки Адольфівни» 66-ї ОМБр на псевдо «Юдж». Особливо зараз, коли йде підготовка до штурму на Лиманщині.
«Тут немає ні дня, ні ночі, змінюються чергові, а робота ніколи не припиняється», — каже «Юдж».
«Ми спостерігаємо, як рухається наша штурмова група, ми її проводимо. На центральному телевізорі ми дивимося всі підходи до нашої піхоти, які знаходяться в інших посадках», — не відводячи очі від монітора пояснює командир взводу розвідки батальйону на псевдо «Одиниця».
Аеророзвідники також стежать за ситуацією навколо українських позицій.
«Займаємося розвідкою, дивимося, щоб ніхто не підлетів, ніхто не підійшов до наших хлопців. Ті, хто на позиціях перебуває, і ті, хто рухається, так само», — каже «Одиниця».
За словами військового, російські війська використовують FPV-дрони, які залишають на маршрутах пересування української піхоти.
«Є такі FPV, ставлять «почекунів»Почекуна або ждуни — в цьому випадку так називають російський безпілотник, що перебуває в режимі очікування та ховається десь, аби уразити ціль.. От ми продивляємося, щоб ніде вони не стояли, щоб, якщо що, не відпрацювали по нашій піхоті», — пояснює командир взводу розвідки.
Одного з таких «почекунів» саме побачили українські дронарі.
«Зараз ми його будемо вбивати. Х**к — "ждуна" нема», — коментує військовослужбовець.
Після удару бійці показують знищений дрон.
«Ось, розбите», — каже військовий.
Бійці постійно виходять на зв'язок із командно-спостережним пунктом. Раптом серед переговорів лунають оплески.
«Перепрошую. Прекрасно. Ми вбили трьох пі****сів. Так. Красавчики», — коментує командир батальйону «Юдж».
Про ситуацію на полі бою розповідає заступник командира батальйону на псевдо «Комок».
«Зараз дуже гарячий момент, три позиції доповіли про чотирьох до п'ятьох убитих ворогів. Молодці, хлопці, постаралися. От, плюс у нас зараз три групи рухаються», — каже військовий.
Робота на командно-спостережному пункті триває і тоді, коли активних штурмів немає.
«Коли у нас там немає якихось штурмових дій заплановано, тоді це більш-менш ми просто стежимо за позиціями, підтримуємо постійно розвідку, постійне спостереження», — розповідає «Комок».
Нині військовослужбовець виконує обов'язки капітана бою. Його чергування триває вісім годин.
«У нас є черговий по розвідці, є черговий по артилерії тощо. Ну, а все це зводиться до капітана бою, який, в принципі, оцим усіма інструментами, як оркестром, управляє», — пояснює заступник командира батальйону.
Під час розмови з журналістами «Комок» продовжує керувати діями військових.
«Зараз хлопці у нас переходять, зараз дуже низько «пташку»В даному випадку мова про безпілотник. вони почули, відповідно мені доповіли з КСП роти. От я приймаю рішення, чи вони сідають, чи вони рухаються назад, залежно від ситуації», — розповідає військовий.
Командир батальйону «Юдж» розповідає, як раніше була організована робота на командно-спостережному пункті.
«Раніше командир батальйону, черговий зв'язківець, а також начальник артилерії та начальник розвідки перебували постійно на батальйоні. Вони здійснювали постійне цілодобове управління. Це дуже сильно виснажувало самих військовослужбовців, що несли цю службу, замилювало, як то кажуть, око», — пояснює командир батальйону.
На командно-спостережному пункті мають і спеціальний капітанський капелюх. «Юдж» розповідає, як він тут з'явився.
«Я дуже довгий час був капітаном. Прізвище моє Горобець. І шапка в мене капітанська. Капітан Горобець. От. Коли став майором, уже шапка стала неактуальна, але капітан бою раніше у нас сидів у цій шапці. Це гумор такий армійський, щоб пояснити їм, що у нас воно і так працює», — каже «Юдж».
На Лиманському напрямку триває наступальна операція Сил оборони України «Вівальді».
Що відомо про операцію «Вівальді» та наступ ЗСУ на півночі Донеччини
Українські війська ведуть наступальну операцію на півночі Донецької області в районі Лимана. Силам оборони вдалося звільнити село Середнє та зачистити від російської піхоти Новоселівку, Олександрівку, Ярову, Коровій Яр.
Під час першого етапу наступу, операції під назвою «Вівальді», яку здійснили в режимі інформаційної тиші, зачистили 75 км². Ще 10 квадратних кілометрів території деокупували. Про перший етап операції командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький повідомив 15 вересня 2026 року.
До операції були залучені підрозділи 60 окремої механізованої бригади, 125 окремої важкої механізованої бригади, батальйонна тактична група 3 штурмової бригади, 3 окремий розвідувальний та 25 окремий протитанковий батальйони корпусу, 66 окрема механізована бригада, 85 тактична група 8 полку ССО, спецпідрозділ ГУР «Артан» та 10 прикордонний загін «Дозор».
Село Середнє звільняли батальйони 66 ОМБр, зачистку території провели без втрат.
20 вересня Третій армійський корпус та Білецький повідомили, що звільнені села Шандриголове та Дерилове на півночі Донецької області, а також під контроль Сил оборони України повінстю перейшло Дробишеве. За інформацією підрозділу, в межах першого та другого етапів під контроль повернули близько 125 квадратних кілометрів, з яких 50 км² — деокуповали.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.