Ветеран Юрій Коваль — родом з Покровська. У війську він мав псевдо «Талісман» та командував танковим взводом 117-ї окремої механізованої бригади. Понад два з половиною роки він служив на Запорізькому та Донецькому напрямках — зокрема, брав участь в обороні рідного Покровська, Курахового та Костянтинівки. У цивільному житті Юрій працював викладачем політології, потім — очолював сектор інформатизації Покровської міськради.
«Війну я називаю "школою життя", тому що важко в побутовому сенсі, важко в психоемоційному. Дуже багато факторів, які можуть тебе зламати. Або збираємося і робимо, або — ламаємося. Війна не пробачає ті моменти, коли ти ламаєшся або стаєш слабким. Хочеш — не хочеш, але ти маєш виконувати. І для мене це головний урок: попри всі обставини є момент, який називається "зараз". І тому беремо і робимо. І це стосується не тільки бойових наказів, а й самого життя. Тому що "зараз" більше може просто не бути», — говорить Юрій Коваль.
Про тяжкі ночі під обстрілами, військову дружбу, адаптацію до цивільного життя та біль від втрати рідного дому в Покровську дивіться його історію у відео Суспільне Донбас.
Та читайте у матеріалі на сайті.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
