Готують на вулиці під дзижчання дронів та свист ракет, але не планують евакуюватися. Піч у будинку подружжя Світлани та Миколи з Шабельківки розбита російськими обстрілами, гроші на відновлення ще чекають, тому кухню обладнали на городі. Там не тільки готують, але й консервують овочі з власного городу, готуючись до зими. Їхати поки не планують — доглядають батьків Світлани, яким під дев'яносто років. Про життя під обстрілами родина розповіла Суспільне Донбас.
На саморобній пічці на вулиці Микола варить борщ, а ще тут подружжя консервує й огірки з цьогорічного врожаю.
Піч у будинку подружжя пошкоджена, тому їжу готують надворі.
«Світла немає, на чому готувати? У нас пічки розбиті. Зараз (відключення — ред.)— за графіком чи аварійне. Коли дадуть», — каже Світлана.
Їхній будинок, розповідає жінка, потрапив під обстріл 8 березня. Наразі родина чекає на гроші за програмою «єВідновлення» — на ремонт у будинку.
«Прилетіло по сусідству три КАБи. Нам дах знесло, вибило всі вікна. І у флігелі, і в хаті. Вікно летіло — якби стояла, мене б убило», — згадує Світлана.
Обстріли, розповідають чоловік і дружина, тут постійні.
«Ракети. Часто, постійно гучно: ракети, вибухи. Тільки дивишся — дим десь. Усе буває: і не спиш, і засинаєш як убитий. Прислухаєшся, де що, куди полетіло, де впало. Вже звикли, тільки старих шкода. Дід взагалі став погано розмовляти, спотикається ходунками», — розповідає Микола.
За словами Світлани, дрони у Шабельківці чують щодня, особливо ввечері. Попри це, подружжя продовжує працювати на городі.
«Оце як сидиш, і дрони починають літати. І ти не знаєш, чи свій, чи чужий. Ми вже звикли. Ну страшно, а що зробиш? Глянеш — летить, ну летить», — каже жінка.
Подружжя доглядає батьків Світлани. Її матері Валентині 87 років, жінка вже майже не ходить.
«А де я поїду? Я вже отут сиділа на цьому місці і сидітиму. Куди я дінусь?, — говорить Валентина.
- А не страшно вам тут, прилітає?
А що ж робити? Що я йому, дулю показати можу тільки — і все. Я вже відбоялася. Я ще боялася, отакісінька була, ще німці були. А тепер уже нічого не страшно»
Світлана пояснює, чому родина поки не планує евакуюватися.
«Їхати куди? На два місяці? А потім тебе кишнуть — іди. Куди з ними піду? І чи доїдуть вони? І скільки це коштуватиме? З моєї пенсії та пенсії чоловіка ми за квартиру на місяць заплатимо, а комунальні вже не витягнемо», — говорить Світлана.
До холодів родина сподівається полагодити пошкоджений будинок. Запас дров у родини ще є — їх придбали за гроші з торішньої «зимової підтримки»Зимова підтримка — державна програма, за якою жителями приватних будинків у прифронтових областях виплачували гроші на купівлю дров..
За словами старости Шабельківського старостинського округу Анастасії Кучеренко, у Шабельківці залишаються 3200 жителів. До повномасштабного вторгнення у селищі жили 3500 людей.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.