У селі Степанівка Новодонецької громади на Донеччині місяць немає електроенергії, зачиняються магазини, російські FPVЦе дрони, яким керує оператор і в режими онлайн отримує картинку з камери безпілотника, отже бачить куди він летить і цілить-дрони палять машини. Як розповів староста Валерій Давиденко, до повномасштабного вторгнення в Степанівці було понад 700 жителів, зараз більш ніж половина — виїхали. В селі оголошена і примусова евакуація дітей. За даними мапи аналітичного проєкту DeepState, фронт від Степанівки — за два десятки кілометрів. Як живе Степанівка — в матеріалі Суспільне Донбас.
Без електрики жителі села змушені шукати способи зберегти продукти в літню спеку, розповідає місцева Людмила.
«Водичка є, слава Богу. А світла місяць немає, дівчата, рівно місяць. Холодильник, морозильник — були там запаси м'яса, рибки. Усі порозморожували, що встигли, а що і зіпсувалось. Багато зіпсувалось продуктів», — розповідає жінка.
Продукти охолоджують у мисці з холодною водою, яку часто змінюють, додає вона.
«Воду в миску, холодну воду часто міняємо. Ось так користуємось. На день-півтора вистачає», — каже Людмила.
Людмила живе в Степанівці разом із сином, який має інвалідність. Попри обстріли, вони обробляють город і евакуюватися не планують.
Цього року, розповідає жінка, посадили картоплю, кабачки, помідори, капусту, огірки, баштанні культури та трохи кукурудзи.
«Стріляють, дівчата, вже он сараї коло школи, де вчительський будинок, рознесло все. Ну так, по будинках. Ну все, я ж кажу, що бачите, на що перетворилось село. Гроші треба, щоб виїхати, по-перше, щоб вивезти з дому меблі, вантаж, треба заплатити», — каже Людмила.
У свої 92 роки порається на городі й місцева жителька Олена. За кілька днів, каже жінка, її забирають в евакуацію.
« — А врожай хто без вас збере?
— Нехай пропадає. Хто збиратиме, всі поїхали. Два дні тому: он живе, і другий будинок — поїхали. Так вони вантажать меблі, холодильники, все. А я лише свої речі», — розповідає Олена.
Жінка теж збирає речі та готується прощатися з хатою, де прожила тридцять років.
«Килими не братиму. Ось що з шафи взяла потрібне. Ось ковдра така, як перина м'яка, мені онука привезла, от зав'язала. Ось так все помаленьку і складаєш», — показує вона.
Наталя допомагає доньці працювати в магазині. Каже, незабаром і вони зачинять його та поїдуть в евакуацію.
«Місяць нема доставки, як світла не стало в Новодонецькому. Лише в один магазин уже близько тижня власники самі звідкись підвозять продукти. А так хліба немає. І FPV-ішками машини б'ють. Уже своєю машиною вивозимо речі, бо вже не хочуть, не погоджуються везти», — розповідає Наталя.
«То дрони літають, то з хати толком не вийдеш. Уже будемо виїжджати до конца місяця і все. Онука вивезли. Тут уже ловити нема чого. Шахти — вже все. Тут навіть якщо нічого не розіб'ють, то життя немає».
Староста Степанівського старостинського округу Валерій Давиденко каже: електрики в селі немає з 30 червня. «Пункт незламності» у селі працює.
«На пункті незламності постійно працюють генератори. У робочий час люди приходять підзаряджати гаджети, повербанки. У селі трошки легше, ніж у місті. Регулярно приходять 15–20 людей. Люди все розуміють: зарядили — і розходяться, щоб не було скупчення, тому що ті "Молнії", "Ланцети" літають, кружляють, дзижчать», — розповідає староста Степанівського старостинського округу Валерій Давиденко.
За словами старости, до повномасштабного вторгнення у Степанівці проживали понад 700 людей. Нині в селі залишаються близько трьох сотень жителів.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.