У селі Рубці в Лиманській громаді на Донеччині залишаються близько 350 жителів, розповів Суспільне Донбас староста Ігор Кряжев. За його словами, фронт рухається і наразі за 15-16 кілометрів. Люди виїжджають, але примусової евакуації для родин з дітьми не оголошували, обов'язкова — для всіх бажаючих триває. Під час роботи у Рубцях 6 червня знімальна група Суспільне Донбас зафільмувала обстріл околиць, наступного дня від обстрілу у селі загинула жінка. Як живуть люди під обстрілами, як згадують окупацію у 2022 році та чому зволікають з евакуацією попри наближення фронту — у репортажі Суспільне Донбас.
Перші авіаудари по селу у 2022 році були 10 березня, згадує староста Рубцівського старостинського округу Ігор Кряжев.
— Я бачив, як вони летіли. Я тут рядом живу. Слава Богу, хоч сюди, додому не поцілило, — показує Кряжев село.
Поки Кряжев везе кореспондентів Суспільного селом, над околицями лунають вибухи, піднімається дим, це — черговий обстріл. Цього разу поцілили російські військові у поле.
"Рівно тиждень назад у нас по Лозовому (вдарили — ред.), слава Богу, в городи прилетіло. Не було постраждалих. Там поруч на околицях поза межами села буває, і поза межами старостинського округу лягає. Це ж війна", — каже староста.
У старостинський округ входять села Рубці, Лозове, Вовчий Яр. В останньому вже немає жителів, найбільше нині — у Рубцях.
"Зараз люди зважають на безпеку, десь щось шукають і виїжджають. У Вовчому Яру дві людини доживали, зараз вони евакуювались, тому що воно наразі ближче до лінії фронту. У Рубцях — 352 людини. В було 1300 (до початку повномасштабного вторгнення — ред.). Ця цифра змінювалась, десь до 400 у Рубцях жили. А в Лозовій зараз 210", — розповідає Князев.
У селі, за словами старости, працює магазин, водопостачання — централізоване. Відновили й амбулаторію: з 350-ти жителів Рубців, близько 250-ти — це ті, коли понад 60 років, додає Князев.
За словами медсестри Ірини, тут є палата із двома ліжками, за потреби тут можуть поставити крапельницю, надати іншу медичну допомогу. Сюди, додає, приїжджають лікарі і приймають пацієнтів.
У 2022 році Рубці п'ять місяців були під окупацією, згадує місцева жителька Тетяна. Вона точно пам'ятає дату: 22 квітня 2022 року у село зайшли російські війська.
"За один день у нас згоріла 51 хата. Вони (росіяни — ред.) кидали чи фосфорні, чи щось інше. Хати займалися зсередини. І люди ж були у льохах, і коли вже виходили, то всередину дому було не зайти, нічого не винести. А коли зайшли (російські військові — ред.), бурят вбив одного чоловіка, йому було 37 років. Вони тоді чоловіків примушували роздягатися, вони перевіряли тату. Чи тату не сподобалось, чи, може, хлопець щось сказав. Два постріли, один у шию, один в око — і на очах у матері він загинув, миттєво. А ховали у дворах, завертали у щось й так ховали людей", — згадує Тетяна.
"Я живу одна, кинеш усе і будеш виїжджати. Не хочу ще раз опинитися в окупації, коли це вже все раз прожив, пройшов через це, другий раз якось не хочеться".
Ще кілька місяців після звільнення у вересня 2022 року у селі не було електроенергії та газу, загалом, каже жінка, так жили вісім-дев'ять місяців.
"Виживали. Свічки були, готували їсти на багаттях. А воду, завдяки генератору качали, і розвозили. Наше село специфічне. У нас тільки централізований водогін, а колодязів майже немає. Декілька свердловин люди самотужки робили, так це на 100 метрів. Не кожний може дозволили собі свердловину", — ділиться Тетяна.
Односелець Тетяни Ігор сподівається на краще. Чоловік каже: не хоче в евакуацію.
"Молимося, щоб прогнали їх, втримали, зупинили. Гупає, звісно, але ми вже не звертаємо уваги. Головне, щоб не просунулись далі, тоді будуть дронами бити, не дадуть речі вивезти чи поїхати. Але поки що, дякувати Богові… Тут найкращі місця! На Донбасі найкращим був Лиманський район. У нас тут Оскільське водосховище, ліси. У мене у господарстві було 500 гектарів хвойного лісу. Тут і полювання, і риболовля, і гриби, і природа. А зараз все розбили".
За словами старости, наразі фронт за півтора десятка кілометрів від села.
