Щодня місто Костянтинівка на Донеччині обстрілюють російські війська. Росіяни б'ють по місту КАБамикеровані авіаційні бомби, з реактивних систем залпового вогню, авіації та артилерії. Фронт від міста за 11 кілометрів. Через комендантську годину перебувати на вулиці люди можуть чотири години на добу: з 11:00 до 15:00. Життя у прифронтовому місті — у репортажі Суспільне Донбас.
У Костянтинівці постійно чути звуки вибухів. Вона розташована між Торецьком та Часовим Яром. Звідси до лінії фронту 11 кілометрів. Росіяни б'ють по місту з реактивних систем залпового вогню, авіації та артилерії.
Сюди, зокрема, влучила авіабомба, показує місцева жителька Валентина.
"Ми прості люди, живемо та терпимо все. Страх, незручності, електрики немає. Третій місяць живу без електрики. Бігаю до чужих людей. Там перебуваю, потім знову біжу і це нескінченно. Сиджу у хаті. Куди мені ховатись, як у нас нічого немає", — говорить жителька Костянтинівки Валентина.
Жінка каже: виїжджати не планує, чекатиме на перемогу вдома.
"Я постійно на позитиві, дуже люблю Україну, дуже люблю співати. Як буде перемога наша, я буду співати, чарку вип'ю. Як заспіваю, щоб всі чули, які у нас в Україні люди співучі", — каже жінка.
У місті діє комендантська година — з 15:00 до 11:00 перебувати на вулиці не можна. Близько 12:30 зі свого дому виходить місцевий житель Анатолій — поспішає до магазину за пів кілометра від дому.
"Звісно, мало часу. Ми вже старші люди — поки дійдеш, поки те-се... Багато хто вже виїхав, лишилися тільки маленькі магазинчики. Продуктів потрібних немає. Якось виживаємо. "Гуманітарку" дають — макаронами годують", — каже житель Костянтинівки Анатолій.
За словами жителя Костянтинівки Ігоря, щоб встигнути все зробити цього часу — мало.
"Мало часу. З 11:00 до 15:00 працює магазин. Протягом цього часу потрібно встигнути все зробити. Якщо вийдеш раніше — патрулі їздять, можуть бути неприємності. Реально є чотири години — на закупи й все інше. Якщо працювати — теж чотири години. Або виїжджати на роботу: Краматорськ, Слов'янськ. Тут вже і роботи немає, і людей мало, і небезпечно", — зазначив Ігор.
Ігор працює водієм — возить людей з Костянтинівки до Слов'янська на роботу.
"Я не торгую, я якби водієм працюю, відводжу людей на роботу. КАБикеровані авіаційні бомби — їх і чути, і видно. "Прильоти" були просто біля будинку — все серйозно. Вже навчився з гіркого досвіду: якщо є можливість — краще йти. Бо у мене прямо біля будинку впало — поруч з п'ятиповерхівкою. Мінус балкон, мінус вікна, мінус стіна", — розповідає про наслідки обстрілу чоловік.
В іншому районі міста, під деревом, пасе своїх кіз 86-річна місцева жителька Олександра.
Каже, евакуюватися не збирається — її будинок цілий.
"Мій чоловік тут похований. Поки будинок не розбомблять буду тут, а вже потім подивлюсь. Боюсь, не боюсь — нічого ж не зробиш, терпиш. Як не боюсь? Все одно... І голова не працює як слід, і ноги. Допомогу дають, продукти свої маю. Пенсію дають — значить поки нормально. З козами ще ходжу, та й з паличкою у магазин. Тут недалеко", — каже жителька Костянтинівки Олександра.
Згідно із повідомленнями поліції Донеччини на сайті, протягом минулого тижня внаслідок російських обстрілів у Костянтинівці загинули восьмеро людей, серед них — 12-річна дитина. Ще 17 людей зазнали поранень. Пошкоджені 14 багатоквартирних і 104 приватних будинки.
