В одному з притулків Дніпропетровщини живуть чотири мартини. Птахів врятували небайдужі жителі області з-під леза мотора човна, рибальських снастей та від голодної смерті. За словами співзасновниці прихистку Яни Русіної, усі ці птахи потрапили до неї в критичному стані.
Про порятунок мартинів — читайте у матеріалі Суспільного.
Хтось потрапив під мотор човна, дехто — на гачок, а інших — підібрали відпочивальники, каже співзасновниця прихистку Яна Русіна. Найстаршого птаха понад шість років тому врятували рибалки, його крило пошматувало лезом мотора.
"Багато крові було. Його замотали в футболку, вона просякнута сильно була. Він повністю білий був, майже холодний. Вітамінами, стимуляторами, кровоспинними засобами вдалося його стабілізувати. Пʼять діб він був на кисні, на додатковому", — каже вона.
Врятувати пошматоване крило не було шансів, каже Яна. Додає: повний курс лікування зайняв понад місяць.
"Це задири, це розбишаки. Це бандюки і все. Могли б вимагати з усіх гроші, вони б їх вимагали. Ось дружбан його. Вони вдвох якщо починають сміятися — це чутно на весь притулок", — розповіла жінка
Ще один мартин, другий по старшинству мартин в притулку. Три роки тому його знайшли відпочивальники на набережній Дніпра. Птах, згадує Яна, заплутався в рибальських снастях.
"У роті був гачок, крило було перебите, зламане. Чим, ми не знаємо. Було дуже спекотно і там вже були опариші і дуже довго ми це все вимивали. Також критичний був, але кусючий", — розповідає Яна Русіна.
Наймолодшого мартина в притулку цього літа знайшли на березі Дніпра. Яна згадує: крило птаха трималося лише на сухожиллі, а рана була інфікована.
"Приїхав в коробочці, коробочка повністю залита була кров’ю. Систематично він у нас падає на лапки. Вранці, коли ми йдемо годувати, або прибирати, він сидить на лапках. Погано реагує на все, відмовляється від їжі. Тиждень після стабілізації, після уколів, нам знову стає краще і ми йдемо вже сюди", — зазначила вона.
З перебитим сухожиллям в притулку мешкає ще один мартин. Цю пташку врятували два роки тому. У притулку вона — найспокійніша, каже зоозахисниця.
"Десь можливо врізалася, схоже, що були такі випадки, коли в них стріляють з пневматики. Вона така — просто подивитися, поклювати, походити, покричати. Але не помічала я такого, аби вона до когось задиралася", — розповіла жінка.
У вольєрі разом з мартинами живуть лелеки, лебеді, фазани, баклани та гуска. У більшості з них — ампутовані чи зламані крила.
"Психологічно звикнути пташці до цього неможливо. Бо це природа. Я повинен бути в небі, а не на землі. Коли пролітають мартини, особливо, коли вони кричать — в нас тут і річок багато поруч — ґвалт стоїть шалений", — каже вона.
Випустити цих чотирьох мартинів в дику природу не можна — з такими травмами вони не виживуть, каже Яна. Тож, додає, птахи залишаться в притулку. На зимовий період у вольєрі їм облаштувати теплий загін.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро