"Двадцять росіян заходили до мене з автоматами". Історія жителя звільненої Українки на Херсонщині

Микола Щербак сім місяців прожив в окупованій Українці на Херсонщині. До нього приходили по двадцять росіян з обшуками, погрожували розстрілом. Але виїхати із селища чоловік не міг — військові РФ нікого не випускали. Тож Миколі доводилося сидіти у льосі, адже обстріли тут були постійно. Після російських атак у нього пошкоджений будинок та прибудови, які зараз він відновлює, розказав він Суспільному.

Микола Щербак розповідає, в окупованому російськими військами селі прожив сім місяців. Каже, більшість часу — не виходили на вулицю.

"Ото на велосипеді швиденько десь мотнешся, і все. По вулиці ніхто не ходив навіть. Вулиця пряма, і вони там стоять. Казали: "Побачимо на вулиці – стріляємо", — розповідає чоловік.

Пошкоджений будинок. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Чоловік каже, в село постійно прилітали снаряди. Мінами розбило будинки.

"Ховався, то у льох ходив, як близько. Як лягало там, то взагалі у дворі був. А потім, як накрило, то у льох ховався. Вийшов з льоху – ні вікон, ні дверей, ні даху немає. Десять мін лягло на одну ділянку", — розповів Микола.

Російські військові щодня проводили обхід, каже чоловік.

"Уранці, ввечері обхід, людей шестеро, йдуть, автомати наставили. Страшно по двору навіть було ходити. Хто його знає, які вони йдуть на готовності, п’яні, чи не п’яні. Натиснуть на той курок, як він на готовності з автоматом. Моторошно було", — згадує він.

Микола почав розводити господарство. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Згадує, постійно обшукували домівки, телефон — забирали.

"Телефони прийшли, забрали, перебрали. Ну "кнопочні" повіддавали, а такі, більш-менш хороші, позабирали. У нас світла навіть не було! От то слава богу, що у людей то генератори були, та ото й рятувалися трохи. Тут у нас один генератор на краю був у сусіда. То і воду брали у нього, і заряджали телефони", — каже Микола.

Після деокупації, каже, місцеві жителі гуртом почали відновлювати побиті будинки.

"Тоді ліпили там, щоб тільки не позатікало, хати не пропали, рятували.. Чим попало. Ну, слава богу, хоч дружно. У кого що було зносили все. Прийшли, зробили, трохи відновили. А потім уже волонтери приїхали, то дали. Ще краще зробимо! Ще краще, ніж було! Хай тільки дадуть нам спокій", — розповів він.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро