"Кожного разу він все гарніший". У Кривому Розі місцеві жителі самотужки облаштовують парк "Щастя"

Жителі Кривого Рогу вже понад п'ять років порядкують свій парк "Щастя". Облаштували його самотужки: висадили дерева та квіти, встановили спортивні майданчики. Також тут є фруктовий сад, ростуть яблука, вишні, черешні та груші, розказала Суспільному ініціаторка створення парку Світлана Хватова.

За словами Світлани, розпочинають роботу у парку містяни кожної весни.

"Люди самоорганізувались і вже не чекають, що місто чи влада буде тримати майданчик у належному стані. Люди самі це роблять кожну весну: і фарбують і замінюють дошки, якщо треба. Їх територія щастя, за яку вони відповідальні, в якій вони відчувають себе комфортно", — сказала вона.

Також на території парку облаштували спортивні майданчики: футбольний, баскетбольний, волейбольний та тенісний. Є й зона відпочинку та спеціальне місце для вигулу собак.

"Ми почали використовувати всі інструменти, які ми мали: громадський бюджет і конкурси промислових підприємств, завдяки яким ми збудували наші майданчики спортивні", — розповіла Світлана.

Тетяна Ліфер вирощує у парку квіти. Жінка розказала: рослини для парку дарує, адже їй подобається потім доглядати за ними.

"Вирощуємо багато квітів: це і колеуси, бальзаміни, газанії та чорнобривці. Для парку Щастя це все безплатно, я дарую. Мені подобається потім за цим всім доглядати, поливати", — розказала жінка.

У парку висаджені багаторічні й однорічні квіти: понад 500 троянд, петунії та сад гібіскусів на честь загиблих військових.

"Ми ще більше стали збиратися в парку для того, щоб проводити благодійні акції. Під час війни це були 22 благодійні акції, де ми задонатили нашим військовим більше ніж 200 тисячі гривень", — розповіла Світлана Хватова.

Висадили у парку й майже 150 фруктових дерев: яблука, вишні, черешні та груші. Також на території облаштували 20 фотозон

"Кожного разу, як я приходжу, то він все гарніший: більше зелені й прикрас. Можна, як по музею ходити просто неба", — сказала місцева жителька Олександра.

Авторка Наталія Качуровська

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро