Компанійський пес і пес "з характером". У притулку на Дніпропетровщині мешкають собаки, вивезені з зони війни

Ексклюзивно
У притулку мешкають собаки, вивезені з фронту. Суспільне Дніпро

У Павлоградському притулку тимчасового утримання бездоглядних тварин на Дніпропетровщині мешкає двоє собак, яких українські військові евакуювали з зони війни. Це — Мішка та Дік, розповіли Суспільному працівники закладу.

Пес Мішка. Суспільне Дніпро

Спеціалістка з відлову бездоглядних тварин у притулку Наталя Новікова говорить: Мішка приїхав з фронту та прожив чотири місяці на заправці:

"Його привезли військові десь з Донецького напрямку, залишили у нас в місті на заправці. Собака вирішив, що це його територія – він почав її охороняти", — розповіла вона.

Наталя Новікова. Суспільне Дніпро

Забрати Мішку попросили працівники АЗС: деяких відвідувачів пес лякав своїми розмірами.

"Добрий, компанійський пес. Вихований, знає повідець, абсолютно гарно ладнає з людьми", — зазначає Наталія.

За її словами, Мішка дуже швидко звик до нового товариства. Наталія каже: пес радіє, коли до нього приходять люди. І все ж під час повітряної тривоги пес почувається неспокійно, а коли чує вибухи — лякається.

Пес Дік. Суспільне Дніпро

Мішка — не єдиний собака, який потрапив до притулку з фронту. Добермана Діка також вивезли українські військові з Донецького напрямку. Він — з-під Бахмута. Кілька місяців пробув під обстрілами.

Діка хотіли віддати в добрі руки, але зробити це, як виявилось, непросто: через пережитий стрес собака агресивно реагує на людей – навіть на працівників притулку.

Наталя Новікова каже: іноді Дік не пускає людей до себе у вольєр. Аби прибрати там, працівникам доводиться задобрювати пса смаколиками.

"Він — дуже складний пес, з жорстким характером. Дуже важко його прилаштувати", — говорить Наталія.

За її словами, собакам, які потрапляють до притулку, працівники закладу надають комплексну медичну допомогу. Але не завжди можуть допомогти з проблемами емоційного характеру.

Наразі Мішка та Дік пройшли всі необхідні медичні процедури. Тепер чекають, допоки їм знайдуть нових господарів.

Автор — Андрій Логвиненко

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро