Напередодні місцевих виборів у марафоні “Місцеві” Суспільне розповідає про проблеми, якими насправді живуть люди в регіонах і як їх можна вирішувати на місцевому рівні, не чекаючи великих політичних рішень. Тема цього тижня – безпека.
Тетяна Фєдотова рік тому травмувалась на з’їзді з нового мосту. Велосипедистка не змогла об’їхати ливнівку через щільний трафік, врізалась у відбійник. В результаті – розірвала зв’язки на коліні та декілька місяців була прикута до ліжка.
Велосипедист Влад Войцеховський каже: Дніпровська асоціація велосипедистів давно займається розвитком велоінфраструктури у місті, в тому числі й питанням заміни небезпечних ливнівок. В свою чергу, представники місцевого самоврядування зазначають: у Дніпрі діє програма розвитку велоінфраструктури міста. В чому її мета та чи є діалог між активістами та міською радою – розбиралися наші кореспонденти.
"Тут, біля цирку, заїжджала на міст. І це як раз завершувався тільки його ремонт. І потік, як раз вечір був, всі їхали з роботи на лівий берег, був суцільний потік машин, і біля ливнівки лежав величезний болт з ремонту. Я переднім колесом його об’їхала, а заднім, як я припускаю, наскочила на цей болт. І між ливнівкою місця більше не було. Моє колесо занесло у цю ливнівку, і я стрибнула. Мене через кермо викинуло вперед. Бачачи, що я головою лечу у відбійник, я почала гальмувати ногою, і через це пошкодила, порвала зв’язки в коліні. Та була такого ж плану, тобто, радянська, чавунна. Вона сама по собі слизька, коли по ній їдеш, а в тій ще були збоку дві полоси, тобто, які найнебезпечніші для велосипедиста. Тому що зазвичай в них провалюються, потрапляють колеса, і тоді це приводить до аварій. По цим косим лініям ще можна проїхати більш-менш під кутом", – говорить Тетяна Фєдотова, велосипедистка.
Після цього активісти велоруху зустрілись із Михайлом Лисенко. Разом із заступником міського Голови обрали формат нових антивандальних ливнівок.
"Була зустріч з Михайлом Лисенко, десь у березні минулого 19 року. Ми домовились про певні речі, звісно, ці речі виконано не було. Але в листуванні вже десь за півроку Лисенко показав мені проєкти нових ливнівок. Потім він написав мені, що ці ливнівки, десь восени минулого року це було, вже штампуються десь у Німеччині. Я написав «окей, супер, класно, давайте встановлювати», на цьому наш контакт скінчився. Але я бачу, що десь з початку цього літа ливнівки встановлюються, нові ливнівки. Звісно, ми можемо це тільки вітати, але, по-перше, наскільки я знаю, їх не багато, десь півтори тисячі, а в Дніпрі мінімум 10 тисяч ливнівок. Тому, звісно, всюди не заміниш. У нас була ідея, ще коли ми попередньо домовлялись, що заміна ливнівок буде проходити з нашою консультацією. Ми їздимо, ми знаємо, де небезпечно, ми знаємо, де найбільш щільний велотрафік. Але цього контакту не було. Я бачу, що мерія встановлює ливнівки де захоче, в тому числі на набережній, я лише вітаю, набережна одна із таких магістральних моментів для велосипедистів. Але я бачив ливнівки і на вулицях… Я б там, наприклад, не ставив би. Я ставив у місцях, де більше велосипедистів. Але вони ставлять де ставлять. З одного боку, це можна лише вітати, з іншого – можна було б робити набагато раціональніше", – говорить Влад Войцеховський, велосипедист.
Представник міськради Дніпра Антон Андрієнко зазначає: у місті є програма розвитку велоінфраструктури. Згідно з нею, всі нові об’єкти облаштовуються велодоріжками.
"Скрізь де ми плануємо робити реконструкції або капітальні ремонти, обов’язково передбачаються всі прописані в даному рішенні велодоріжки, в тому числі передбачаються ДБН, направлені на людей з інвалідністю, направлені на пониження та доступності середовища. Просто намалювати розмітку… воно не дасть того комфортного пересування і для автомобілістів, і для водіїв. Тому що є чітко регламентовані в правилах дорожнього руху ширина смуг дорожнього руху. Зробити їх вужчими – неможливо, тому що це пряме порушення правил дорожнього руху. Велодоріжки так само мають певні стандарти. Для того щоб, наприклад, на Набережній перемоги прокладати велодоріжку, якби ми не робили реконструкцію, нам би довелось вирізати зону карманів, щоб її облаштувати. Тому що, а знову ж таки, смуги мають певну ширину і ми її порушувати не маємо права", – говорить Антон Андрієнко, головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників.
Антон Андрієнко додає: такі об’єкти непросто фінансувати.
"Цього року пішов перерозподіл грошей, коли у Дніпра 2 з половиною мільярди забрали, коли приймали державний бюджет на рік. Потім ще фонд коронавірусу забрав у нас майже 500 млн. Плюс Дніпро витратило 100 млн особисто на боротьбу з коронавірусом. І це все гроші… ми ж не можемо не виплачувати зарплати лікарям або вчителям. Це захищені статті. А от інфраструктурні об’єкти, вони від цього страждають", – говорить Антон Андрієнко, головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників.
Велосипедисти ж сподіваються, що скоро Дніпро стане інклюзивним та доступним містом для всіх мешканців.
"Велосипед не вважають транспортним засобом взагалі. Не рахуючи, що тебе ніде не пропустять, не поступляться місцем, притиснуть до бордюру, тобто, ще можуть відкрити вікно і облаяти, м’яко кажучи, куди ти там їдеш і так далі. Тобто, в такому плані дуже складно їздити", – говорить Тетяна Фєдотова, велосипедистка.
"Велосипедисти заважають автомобілістам. Це абсолютно не так. Тому що велосипедист, якщо подумати, це – найкращий друг автомобіліста, тому що велосипедист просто звільняє дорогу для автомобіліста. Ми не створюємо заторів, ми не займаємо місця на дорозі, ми не навантажуємо трафік, дайте нам метр. Ну краще півтора, звісно, але і метру буде достатньо поки що. На узбіччі, щоб ми їздили вільно і почувалися вільно", – говорить Влад Войцеховський, велосипедист.
Читайте також
У Дніпрі розробили «Запитальник» для кандидатів у мери та депутати
Учасники асоціації велосипедистів Дніпра вимагають у міськради покращення велоінфраструктури