Іловайський «коридор», полон, знову війна та пошук реабілітації. 41-річний дніпрянин Віталій Фоменко на війну пішов у 2014 в складі батальйону «Донбас». При виході з Іловайська потрапив у полон, де пробув 4 місяці.
«Після полоненого стану – це дуже важко… Коли над тобою знущалися в полоні, над хлопцями, коли ти втратив багато побратимів на своїх очах», – каже колишній боєць.
Переживши тортури, життя у бліндажу під обстрілами, численні смерті товаришів, Віталій зрозумів, що потребує психологічної допомоги.
«Я не міг адаптуватися в суспільстві, це перші пів року, а може, й більше таке було. Ти заходиш у міський транспорт і ти себе почуваєш якось не так. Навіть у цивільному одязі, не у військовому – накриває війна. Це депресивний стан, це стан нервування... Я досі по високих вікнах дивлюся – це така звичка – що там снайпери знаходяться», – сказав він.
У Дніпрі боєць реабілітації не знайшов. Каже, допомогти йому змогли тільки на Івано-Франківщині.
«Я бачив військового, який днів 5 не розмовляв. Він дуже складний, він погано ходив, і на 6-ий день людина заплакала, і почала розмовляти, почала краще ходити, і вона на наступний день розмовляла. 3 роки проїздив, я вийшов на 80% з цього стану», – зазначив Віталій.
Центр медичної реабілітації учасників АТО на базі обласного госпіталю ветеранів у Дніпрі існує з 2015 року. У ньому – 200 ліжок для лікування людей, які брали участь у бойових діях.
«Надсучасне обладнання, різноманітне. Де хворі зможуть отримати при неврологічній патології допомогу, при ортопедичній патології допомогу, при терапевтичній патології допомогу», – сказав керівник обласного госпіталю, де діє центр, Олег Мажара.
У Дніпропетровській області допомогу ветеранам війни на Донбасі організували загалом у 25 медзакладах області.
За словами Олесі Ольховик – психологині громадської організації "Форпост", де з початку війни допомагають ветеранам, – для психологічної допомоги цього недостатньо, адже за ті 2 тижні, під час яких психолог реабілітаційного центру працює з бійцем, можна допомогти лише у кризових моментах.
Правильною, на її думку, є тільки мультидисциплінарна допомога – фізична, психологічна реабілітації, допомога з працевлаштуванням та організація дозвілля.
«Просто полежати в лікарні – так, це реабілітація фізичного тіла, так, там працюють психологи. Але, знов-таки, а влаштуватися на роботу, адаптуватися та все інше? Тому, аби алкоголізації та самогубств було менше, на рівні держави має бути мультидисциплінарний підхід», – сказала психологиня.
Громадська організація «Форпост» з 2016 допомогла 574 людям, 339 з них – військові та демобілізовані.
Також на Дніпропетровщині для ветеранів проводять курси та тренінги. Фахівців бракує, каже в.о. начальника управління з питань учасників АТО облдержадміністрації Олександр Чумак.
«Усі фахівці, які в нас наразі є, – це психологи, ті хто може проводити тренінги. Це ще не того класу фахівці, які можуть якісно, повною мірою надати послугу. Так, вони вчаться. Це досвід, який потрібно зараз напрацювати для того, щоб якісно надавати послугу», – зазначив він.
Коротке відео
Повна версія
Що відомо
- 2020 року на Дніпропетровщині коштом обласного бюджету медичну, фізичну та психологічну реабілітацію пройшли 222 ветерани. Усього в області зареєстровані 27 120 учасників війни на Донбасі.
- З 7 вересня упродовж 7 тижнів у виборчому марафоні “Місцеві” Суспільне розповідає історії з усієї країни про проблеми, якими насправді живуть люди в регіонах і як їх можна вирішувати на місцевому рівні, не чекаючи великих політичних рішень. Це медицина, інфраструктура, ЖКГ, екологія, освіта, безпека, економіка.
Читайте також
- Костянтин Кравченко: доброволець, який брав участь у боях за Іловайськ
- Військовослужбовці 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр” повернулися зі сходу
- До Дніпра приїхали учасники велопробігу “Вшануємо пам'ять захисників України”
- У Дніпрі просто неба показують колекцію прапорів, пов'язаних з війною на Донбасі – фоторепортаж