Після зупинки «АрселорМіттал Кривий Ріг» та інших великих металургійних підприємств України для відновлення їхньої роботи необхідно забезпечити безпеку виробництва, доступ до ринків збуту та відновити морський експортний коридор. Також Україна має домовлятися з Європейським Союзом про послаблення торговельних обмежень на сталь. Без цих умов повернути металургійне виробництво до роботи буде складно.
Про це в етері проєкту «Суспільне студія» розповів кандидат економічних наук Андрій Глущенко.
За словами експерта, попри зупинку підприємств, Україна має передумови для відновлення металургійної галузі, зокрема, власні запаси залізної руди.
«На мій погляд, потрібно думати про відновлення тих металургійних підприємств, які зараз є на контрольованих Україною територіях. Тому що Україна має таку вагому перевагу, як наявність власних запасів залізорудної сировини. Далеко не всі країни, які мають металургійне виробництво, мають свою залізну руду», — зазначив Глущенко.
Що необхідно для відновлення металургійних підприємств
На думку аналітика, першою умовою відновлення роботи заводів є безпека. Другою — наявність ринків збуту, зокрема внутрішнього. Водночас через простій українських підприємств їхню частку на ринку може зайняти імпортна продукція.
«Вочевидь, доведеться проводити якісь заходи торговельного захисту. Тому що, як ми розуміємо, під час простою українських металургійних підприємств на наш ринок буде заходити імпорт. Цього імпорту буде багато, його треба буде якось витісняти, щоб забезпечити присутність українських підприємств на внутрішньому ринку», — пояснив він.
Ще одним важливим чинником Глущенко назвав доступ української металургійної продукції до ринку Європейського Союзу. За його словами, чинні торговельні обмеження ускладнюють експорт сталі.
Зокрема, йдеться про механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAMCBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism — Механізм вуглецевого коригування імпорту) — це кліматичний та торговельний інструмент Європейського Союзу, який вирівнює ціну на викиди вуглецю між товарами всередині ЄС та імпортованою продукцією, який передбачає вуглецеві платежі для окремих імпортованих товарів та імпортні сталеві квоти.
«Європейський Союз, на мій погляд, досить несправедливо поставився до України в цьому питанні, тому що ці квоти були обмежені на 60% у порівнянні з імпортом 2025 року, тоді як в середньому ЄС скоротив обсяг цих квот лише на 46%. Тобто можна вважати, що Україну в цьому питанні дискримінували», — зазначив аналітик.
За словами Глущенка, Україні необхідно активізувати переговори з ЄС, щоб збільшити обсяги квот для української сталі або домогтися тимчасового звільнення від їхньої дії. Також експерт вважає, що Україна має підстави порушувати питання про звільнення від застосування CBAM на час воєнного стану.
«В регуляції CBAM є пункт, що стосується форс-мажору. Він стосується військових обставин, у яких опинилася Україна, і на підставі цього пункту Україна має всі права вимагати того, щоб Європейський Союз звільнив Україну з-під CBAM , хоча в час і військового стану», — сказав він.
Чому для відновлення виробництва потрібен морський експортний коридор
Однією з ключових умов відновлення металургійної галузі Глущенко назвав роботу морського експортного коридору, який дозволив би підприємствам постачати продукцію на міжнародні ринки.
«Я розумію, що це складне питання, воно потребує, в тому числі, і військово-політичних рішень, але без відновлення роботи морського експортного коридору можна сказати, що відновлення роботи української металургії неможливе», — наголосив експерт.
Крім Європейського Союзу, українським виробникам, за словами аналітика, важливо повернути доступ до ринків США та Канади, де ціни на сталеву продукцію є відносно високими. Проте для цього також необхідні відновлення морського експорту та переговори про зменшення торговельних бар'єрів.
«Для доступу на ринок Канади потрібно послаблення місцевої системи сталевих імпортних квот, для доступу на ринок США потрібно зняття антидемпінгових мит і так званої секції 232, за якою вся імпортна сталева продукція оподатковується митом у розмірі 50%», — розповів Глущенко.
Що відомо про зупинку «АрселорМіттал Кривий Ріг»
25 вересня компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомила про зупинку роботи підприємства — одного з найбільших металургійних виробництв України, де працюють майже 16 тисяч людей.
У пресслужбі заводу Суспільному повідомили, що роботу повністю припинять упродовж кількох наступних тижнів, а первинне виробництво сталі вже не відновлюватимуть. Обладнання, яке працювало на мінімальному рівні, планували безпечно зупинити.
Президент об'єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков раніше також розповідав Суспільному, що компанія проводить консультації з урядом України. За його словами, головним завданням для металургійних підприємств є збереження трудових колективів.
Зупинка великих промислових підприємств вплине і на бюджет Кривого Рогу. Голова Ради оборони міста Олександр Вілкул повідомляв, що через скорочення податкових надходжень місто буде змушене переглянути фінансування низки проєктів.
За його словами, також не працюють Інгулецький та Південний гірничо-збагачувальні комбінати, Криворізький залізорудний комбінат, а інші великі підприємства працюють максимум на чверть довоєнних потужностей.
Водночас міська влада планує зберегти фінансування критично важливих систем, роботу шкіл, дитсадків і лікарень, соціальні виплати та безоплатний проїзд у громадському транспорті.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро