27 громад Дніпропетровщини опинилися серед територій техногенних катастроф після підриву російськими військами Каховської ГЕС у червні 2023 року. З них 15 розташовані на Криворіжжі, вісім — на Нікопольщині, ще по дві — у Кам'янському та Дніпровському районах.
Про це у своєму Telegram-каналі повідомив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
За його словами, до підриву Каховської ГЕС Кривий Ріг, Нікополь, Марганець та Покров отримували воду з Каховського водосховища. Після знищення греблі ці міста втратили це джерело водопостачання.
Воду до громад вдалося повернути завдяки будівництву нових водогонів. Водночас, зазначає Лукашук, вони не замінюють усіх можливостей, які давало Каховське водосховище. Зокрема, проблема залишається для сільських територій, аграрного сектору та промисловості півдня області.
Окремо Лукашук звернув увагу на давні промислові проблеми області. У Кам'янському, за його словами, це, зокрема, відходи виробництва колишнього хімічного підприємства. На Криворіжжі він згадує кар'єри та хвостосховища, а у Жовтих Водах — наслідки діяльності уранової промисловості.
«Для людини в Покрові чи Марганці це вода в крані. Для людини в Кам'янському – чисте повітря та проблема старих відходів поруч із домом. У державній стратегії для цих громад головне — безпека людей, відновлення довкілля та подолання довготривалих наслідків катастроф», — зазначив Лукашук.
Чи потрібно відновлювати Каховську ГЕС: думка посадовця
Нагадаємо, що раніше Лукашук заявляв, що Каховську гідроелектростанцію треба відновити, адже в іншому випадку на регіон чекає опустелювання. За його словами, новий водогін не охоплює всіх можливостей, які давала знищена РФ водойма.
«Опустелювання не треба чекати — воно вже тут. Подивіться на Нікопольщину, на Томаківку, на сусідні громади. Повітря сухіше, рівень ґрунтових вод падає, а подекуди їх уже немає — починаються суховії. Люди на землі вже рахують, сіятися їм чи ні, бо врожай буде не той», — написав голова облради.
Його заява пролунала після матеріалу Суспільного про відновлення флори й фауни на території колишнього Каховського водосховища. Там формується нова екосистема: росте молодий ліс, відновлюються плавні, збільшується різноманіття рослин і повертаються птахи. Екологи водночас говорять про можливість збереження цієї території як природної зони.
Лукашук вважає, що для Дніпропетровщини необхідно поєднати відновлення довкілля з потребами населення, промисловості та аграрного сектору. Він закликав державу вже зараз планувати післявоєнне відновлення Каховської ГЕС і водосховища, наголосивши, що це, на його думку, має відбутися після завершення війни та отримання гарантій безпеки.
У державних документах і дослідженнях наслідків катастрофи також зазначається, що втрата Каховського водосховища має довгострокові наслідки для водних ресурсів, сільського господарства, промисловості та екосистем півдня України.
Російські війська 6 червня підірвали Каховську ГЕС. В зоні підтоплення опинилися 80 населених пунктів Херсонщини. Більшість з них — на лівобережжі.
Внаслідок підриву Каховської ГЕС було затоплено 620 квадратних кілометрів територій у чотирьох областях: Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській. Від затоплення постраждали сто тисяч жителів цих областей.
Станом на вересень 2023 року відомо про 32 загиблих, 28 постраждалих та 39 зниклих безвісти на правобережжі Херсонщини внаслідок російського теракту на Каховській ГЕС. Збитки, які завдала Україні РФ, приблизно становлять 1,5 мільярда доларів США.
Унаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС і повеней на лівобережжі Херсонщини загинули сотні людей, що набагато більше, ніж та кількість, про яку заявила підконтрольна Росії окупаційна влада, йдеться в розслідуванні АР.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро