Вересень щорічно присвячений підвищенню обізнаності про комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР). Психіатр Євген Смаль розповів про психологічні труднощі, з якими можуть стикатися військовослужбовці після повернення до цивільного життя, та спростував поширений міф про те, що кожен учасник бойових дій має ПТСР.
Які психологічні наслідки можуть мати бойові дії, які симптоми потребують уваги та як близьким правильно підтримувати ветеранів після повернення до цивільного життя — фахівець розповів Суспільному.
Чи кожен військовий стикається з ПТСР
Після повернення з фронту військовослужбовцям доводиться адаптуватися до цивільного життя. Для частини ветеранів цей період може супроводжуватися психологічними труднощами.
«Точної статистики щодо поширеності ПТСР в Україні наразі немає. Рахувати це під час активної фази війни дуже складно, а наявна цифра МОЗ за 2024 рік (близько 29% розладів) стосується лише тих ветеранів, які вже звернулися по медичну допомогу. За закордонними дослідженнями (зокрема щодо ветеранів США), ризик розвитку розладу дійсно суттєво вищий у тих, хто безпосередньо брав участь у боях», — каже він.
Проте досвід війни не означає автоматичної наявності ПТСР, а обовʼязкове приписування діагнозу кожному, хто повернувся з фронту, є помилковим і шкодить адаптації людини, розповів Євген Смаль.
«Автоматичний штамп "був на фронті — значить має ПТСР" працює як тавро. Це заважає працевлаштуванню, псує стосунки і, що найгірше, підказує самій людині роль хворого там, де хвороби може не бути», — сказав фахівець.
Водночас відсутність ПТСР не означає відсутності наслідків взагалі. Часто трапляються депресія, порушення сну, наслідки контузій або так звана моральна травма — стан, коли людину руйнує не страх, а власне переживання вчиненого чи неможливості запобігти біді.
Фахівці радять звертати увагу на зміни в поведінці та емоційному стані ветерана. Тривала тривожність, проблеми зі сном, спалахи агресії, уникнення людей чи ситуацій, пов'язаних із пережитим, можуть свідчити про потребу в допомозі.
Як побачити перші ознаки розладу
У перші дні та тижні після повернення поганий сон, дратівливість і тривожність можуть бути нормальною реакцією нервової системи на пережитий стрес. Небезпечною є не сама наявність цих симптомів, а їхня динаміка: якщо через місяць стан не покращується або гіршає, це привід звернутися по допомогу, каже психіатр.
Серед основних ознак ПТСР — повторне переживання травматичної події, уникнення всього, що може про неї нагадувати, а також постійне відчуття загрози. Це може проявлятися через нічні кошмари, флешбеки, надмірну настороженість або різкі реакції на звуки.
Сам військовий може звернути увагу на три показники — кількість сну, вживання алкоголю та коло спілкування. Якщо людина дедалі менше спить, частіше вживає алкоголь і поступово ізолюється від інших — це може бути сигналом, що їй потрібна допомога, розповів лікар.
Чому ПТСР може проявитися не одразу
Посттравматичний стресовий розлад може проявитися не одразу після повернення з фронту. У деяких випадках симптоми виникають або посилюються через кілька місяців після пережитих подій, каже фахівець.
«Це називають розладом із відтермінованим проявом. Якщо повна картина розладу складається пізніше ніж через пів року після подій, це саме цей випадок. Серед військових це трапляється значно частіше (близько 38% випадків), ніж серед цивільних (15%)», — розповів психіатр.
За словами Євгена Смаля, під час служби психологічний стан військового може підтримуватися структурою, виконанням завдань і взаємодією з побратимами. Після повернення до цивільного життя цей режим змінюється, що може впливати на прояв симптомів.
«Ще прихований розвиток: симптоми були й раніше (поганий сон, уникнення розмов), але в неповному вигляді, тому їм не надавали значення. Втрата ролі: втрата відчуття власної потрібності під час адаптації стає сильним стресором», — сказав фахівець.
За словами психіатра, загострення симптомів можуть провокувати звуки, запахи та інші подразники, які нагадують про пережитий досвід. Серед можливих тригерів — будівельні роботи, гучні звуки, медичні процедури, біль, певні дати та новини про загибель побратимів, а також алкоголь й недосип.
Інструкція для близьких: як підтримати та чого робити не можна
«Головне правило: родина не лікує ПТСР — це роблять фахівці. Завдання близьких — створити безпечні умови для відновлення та зберегти власні ресурси. Натомість варто: тримати передбачуваність, забезпечувати стабільний побут і чіткий розпорядок дня дають відчуття безпеки, дбати про сон, повертати ролі — залучайте до щоденних справ (документи, ремонт, діти)», — каже він.
Натомість не можна знецінювати почуття ветерана, ставити ультиматуми та контролювати, вживати алкоголь разом.
«Травма не виправдовує домашню агресію. Захист дітей та слабших — завжди в пріоритеті. Крім того, власний відпочинок і час родичів — це не егоїзм, адже виснажена людина не зможе надати реальну допомогу», — зазначив лікар.
Лікування та ефективність: коли час звертатися до лікаря
Якщо симптоми легкі та не заважають людині працювати, спілкуватися й виконувати повсякденні справи — може допомогти самодопомога, розповів психіатр. Це режим сну, спорт, відмова від алкоголю та поступове повернення до звичного життя.
Якщо ж за місяць стан не покращується, порушується сон, зʼявляються думки про самогубство, агресія до близьких чи неможливість працювати — варто звернутися до фахівця, каже Євген Смаль.
«Звернення до психіатра чи психотерапевта — це не капітуляція чи слабкість. Це така ж необхідна медична допомога, як лікування фізичного поранення чи перелому», — сказав фахівець.
За словами лікаря, ПТСР успішно лікується. Основним методом є травмофокусована психотерапія (когнітивно-процесуальна терапія, пролонгована експозиція) та EMDR (опрацювання травми рухами очей). За потреби лікар додає медикаментозне лікування.
«Головне — не зволікати й не чекати роками, адже вчасно надана допомога повертає людину до повноцінного цивільного життя», — сказав лікар.
Куди звертатись за психологічною допомогою
Неповний перелік організацій, що допомогають військовослужбовцям, ветеранам та їх сім«ям, які додані до «Бази Психолог ЗСУ»:
- United Humanitarian Front - безкоштовні онлайн консультації психологів, психотерапевтів та психіатрів для ветеранів та чинних військовослужбовців/-виць. Консультування необмежене по часу та кількості сесій.
- Громадська організація «База» у Дніпрі. Фізична реабілітація в центрі відбувається вже після проходження лікування та відновлення в медичних установах. Центр пропонує комплексну підтримку, включаючи фізичну реабілітацію, сеанси масажу, психологічну підтримку (групову та індивідуальну), заняття.
- Громадська організація «Вільні хвилі» у Кривому Розі, яка займається фізичною, психологічною та оздоровчою реабілітацією та адаптацією захисників, захисниць та ветеранів війни через заняття плаванням.
- Громадська організація «Важливі» - групи психологічної підтримки для сімей військовослужбовців, полеглих воїнів та зниклих безвісти, а також чат психологічної підтримки батьків
- Цілодобова лінія психологічної підтримки Spirit: 0 800 333 161. Організація спеціалістів з психічного здоров'я - психологи та психотерапевти, які мають багаторічний досвід у організації та наданні першої психологічної допомоги, довгострокової психотерапії травм, ПТСР, та залежностей. Спеціалісти фонду у своїй роботі керуються принципами етичності, конфіденційності та безпеки для всіх, хто звертається.
- Центр «Шлях до себе» у Дніпрі. Безкоштовна консультація психологів, психотерапевтів та психіатрів: 066 680 53 39; 098 610 26 69
- Реабілітаційні сили України: 098 421 22 24
- Громадська організація «Повернись до мирного життя»: 063 211 20 28; 063 702 97 97.
Більше організацій можна знайти у переліку, який підготував Центр психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України.
Автор — Дмитро Майстренко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро