Село Райполе на Дніпропетровщині — всього за дев'ять кілометрів від лінії фронту. Місцеві жителі розповіли: до когось "шахед" прилетів у хату, у когось — знищив сарай. Через відсутність зв'язку людям самотужки доводиться гасити пожежі, що виникають внаслідок влучань.
Суспільне зібрало історії чотирьох місцевих, котрі ледь не щодня під атаками військ РФ.
Наталія: "Голова обертом йде, як усе відновити"
Наталія розповіла: нещодавно в їхню з чоловіком хату влучив "шахед".
"Отаке на старість. Чоловікові 74, мені 72 ось буде восени... Прилетів до нас "шахед" — загорілося. Добре, комбайнери неподалік косять, з великими бочками води стояли, то загасили. У нас же ні зв’язку, ні інтернету... Я спала в залі, а воно стеля впала. Руку пошкодило, на голову трохи. Скло вилетіло повністю. Чоловік у спальні був, стрес у нього, за мене переживає. Тепер голова обертом йде, як усе відновити. А вони (війська РФ — ред.), собаки, покою ж не дають", — сказала жінка.
Вона додала: у громаді видали брезент, то закрили вибиті вікна.
Ганна: "На сараї дрон був"
Ганна каже: через влучання дронів погоріли сусідські машини, у неї в хаті також вибиті вікна. А кілька днів тому, за її словами, безпілотник був у неї на сараї.
"На сараї дрон був. Чую шипить у сусіда, думаю, що воно шипить, у мене деревина там за сараєм зашевелилася. Коли він потихеньку полетів. Я три дні розмовляти не могла... Потім було, що приїхали гасити, сусіди вибігли. А воно (дрон — ред.) городами летить, як шандарахнув в машину... Це страхіття... Куди мені їхати з копійками, чотири тисячі отримую, дві з них — на таблетки йде, у мене високий цукор, решта — їжа. Комунальні син сплачує. У дітей житла нема. Син в Удачному жив — розбили все. Донька з зятем — у Покровську", — зазначила вона.
Олександр: "Мені їхати нема куди, я сюди їхав"
Олександр переїхав з Авдіївки. Там, каже, зазнав поранення — довелося з "тривожної" сумки рвати підковдру, аби самого себе "забинтувати".
"Два метри не добіг до гаража. Воно гуділо, пищало, міна була чи не міна, я не знаю. І мене у дворі і прибабахало. Були бинти у підвалі, але я не міг туди залізти — повні калоші крові...Та мені їхати нікуди, я сюди приїхав: схопив собаку, телевізор у машину поклав і на зимній резині приїхав... Газ у нас є, але світла не було три дні після того, як гахнуло неподалік у дворі", — розповів чоловік.
Ольга: "Виїжджали, але повернулися — таке в нас село гарне"
Ольга зазначила: дрони в село "прилітають" часто, чути й вибухи від КАБів, адже зовсім поряд лінія фронту.
"Стараємося берегти себе, ховаємося, якщо "летить": у дім, якщо на трасі — деревину шукаємо. Багато людей евакуювалися. Ми теж виїжджали, взимку жили на Львівщині. Весна прийшла — не можемо у квартирі жити, повернулися. Дивишся на людей, пораються, корів тримають — спокійно стає. І віра в нас, що не торкнеться нашого села, бо таке воно у нас гарне і люди красиві", — сказала вона.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро