14 листопада в український прокат вийшла стрічка "Гладіатор II" — продовження культового фільму Рідлі Скотта "Гладіатор", який вийшов у 2000 році.
Минуло близько чверті століття від подій, показаних у попередньому фільмі.
Люціус (Пол Мескаль), онук колишнього імператора та син Луцилли (Конні Нільсен), живе з дружиною на північному узбережжі Африки. Вторгнення римлян на чолі з Маркусом (Педро Паскаль) призводить до того, що він стає рабом. Пам'ять про славетні бої гладіатора Максимуса змушує чоловіка теж стати гладіатором.
За перший вікенд прокату "Гладіатор II" зібрав 87 млн доларів на 63 кіноринках по всьому світу, що зробило стрічку найуспішнішим міжнародним дебютом у кінопрокаті для студії Paramount Pictures в категорії R.
У цій рецензії для Суспільне Культура кінокритикиня Альона Шилова розбирається, чи можна назвати "Гладіатор II" гідним наступником оригіанлу.
У рецензії присутні спойлери до фільму.
Гладіатор: згадати все
Фільм відкривається короткою анімацією, що нагадує глядачам події попередньої стрічки.
Крізь розмиті фарби глядачі бачать обриси Рассела Кроу (який зіграв у першому фільмі гладіатора Максимуса), злі гримаси Хоакіна Фенікса (деспотичний імператор Коммод) та інші знакові моменти стрічки.
Сама анімація стає першою точкою у боязливому підході Рідлі Скотта до нового фільму, який проявляється у тому, що режисер занадто сильно спирається на події минулої стрічки.
Надалі у "Гладіатор II" ще будуть зявлятися окремі флешбеки та вставки з попереднього фільму, але усі вони слугуватимуть нагадуванням про велич першого "Гладіатора", аніж підкреслюватимуть драматизм нової картини.
Сюжет стрічок "Гладіатор II" та "Гладіатор"
Головним героєм фільму виступає Люціус (Пол Мескал). Ще до премєри фільму, усі трейлери та описи до стрічки проспойлерили його походження — він є сином Максимуса (гладіатора з першого фільму) та Луцилли (римської принцеси). Але на початку фільму Люціус мирно мешкає у Галлії разом із дружиною, аж допоки до стін їхнього міста не прибувають римські кораблі на чолі з полководцем Маркусом (Педро Паскаль).
Римська армія захоплює місто Люціуса та вбиває його дружину, а сам герой стає рабом римської імперії.
Хоча "Гладіатор II" і позиціонують як продовження, в певному сенсі, він є ребутом першого фільму.
"Гладіатор II" містить у собі майже ідентичний сюжет, структуру історії та персонажів. Як і в першому фільмі головний герой стає рабом. Як і в першому фільмі він відчуває ненависть до Римської імперії і згодом змушений битися як гладіатор, щоб отримати свободу.
Якщо в оригінальному "Глідаторі" Рассела Кроу викупив ланіст власник і тренер гладіаторівПроксимо (Олівер Рід), то у новій версії Пола Мескала забирає собі торговець зброєю і колишній рабовласник Маркініус (Дензел Вашингтон). Що Проксимо, що Маркініус обіцяють своїм гладіаторам голови ворогів. У випадку Максимуса це був імператор Коммод, у Люциуса це полководець Маркус. Обидва хотіли помститися за смерть коханої жінки (у першому фільмі також і дитини) і обидва зневажали Рим за його прогнилу сутність.
Тож чим "Гладіатор II" відрізняється від першого фільму?
Хто герой?
"Гладіатор II" містить у собі більше перснажів, які, по суті, є "поділеними". Наприклад, в оригінальному "Гладіаторі" Максимус був найкращим полководцем Римської імперії, втіленням вже культового виразу "сила і честь". У другому ж фільмі його образ "роздвоюється" — Люциус стає втіленням гладіаторської частини персонажа (він має битися за свободу на арені, звільнити Рим), а полководець Максимус — більш комплексної, морально-змученої версії воїна, який бився за імперію, але розчарувався у ній.
З одного боку такий підхід створює інтригуючу динаміку між перснажами Люціуса та Максимуса. З іншого — позбавляє глибини та багатогранності головного героя Люціуса.
У першому фільмі персонаж гладіатора Максимуса мав просту, але драматичну історію — людина, яка майже все життя служила Риму, стає його рабом і має битися за справедливість.
У порівнянні з цим образом герой Люциуса слабшає. Хоча у нього теж є захоплива передісторія — зниклий принц, що став рабом, а згодом і гладіатором, фільм тьмяно зображує його характер, як людини.
Походження Люциуса могло стати цікавим підгрунтям для морального конфлікту персонажа.
Як людина, що виросла у Римі в привілеях, а згодом стала мешканцем завойованої території, він бачив обидві сторони імперії — і прекрасну і огидну. Проте якщо у першому фільмі у Максимуса все ж була примарна віра у "ідеальний Рим", який можна створити, Люциус більшу чатсину стрічки взагалі не зацікавлений у будь-яких змінах. Його головною характеристикою стає виключна помста.
Антигерой, якого приємно ненавидіти
У першому фільмі Хоакін Фенікс зіграв психопатичного імператора Коммода — до появи "Джокера" це була одна з найвідоміших та найяскравішх його ролей.
Фенікс майстерно втілив роль невпевненого у собі та жорстокого і кровожерлевого деспота. Його було приємно ненавидіти і він був і залишається одним із найбільш ефектиних антагоністів у кінематографі. Тож так, знайти актора, який міг би зрівнятися з цим перформансом, і при цьому не виглядати карикатурно — задача не з легких.
У новому фільмі Римом правлять два імератори — Гета (Джозеф Квінн) та Каракалла (Фред Гекінджер).
Гета являє більш виважену та розважливу сторону Коммода, тоді як Каракалла змальовується як абмолютно невірвноважений, кричущий, ревнивий та психологічно нестабільний.
Знов-таки, імператор Фенікса поєднував у собі обидві ці характеристики, що робило його загрозливим та непердбачуваним. Та імператори у "Гладіатор II" виглядають більше як бліді копії свого попередника. Вони не є головними антагоністами фільму. І, на диво, саме той персонаж, який мав стати головним ворогом Люциуса у фільмі, став найбільш глибоким героєм усієї стрічки.
Зірка Дензел Вашингтон
Дензел Вашингтон грає роль Маркініуса і його персонаж та акторська гра повноправно стають найкращими частинами фільму.
Акторська гра Вашингтона суттєво вирізняється з-поміж робіт інших акторів у фільмі. Але не тому, що їм бракує таланту, а тому, що сам підхід Вашингтона до стрічки став чимось іншим.
Якщо Пол Мескал увесь фільм ходить з брутальним обличчям (як і Педро Паскаль), то Вашингтон, навпаки, показує свого героя більш розслабленим та навіть комічним. Він не сприймає себе і свого персонажа занадто серйозно, і такий підхід виливається у прекрасний перформанс, де на фоні страждальних обличь герой Вашингтона виблискує своєю харизмою.
На середині фільму складається враження, що саме він є головним героєм, а не Люциус.
Це повязано не тільки з яскравою акторською грою, а й тим, що персонаж Маркініуса є значно цікавішим за усіх інших героїв фільму. У першій половині фільму він виступає як амбітний торговець, який хоче пробитися до вищих щабель Риму — мотивація притаманна багатьом персонажам стрічки. А вже у другій половині фільму герой Вашингтона починає все більше розкривати свою жорстоку сторону. Виявляється, що він був рабом імператора Риму Марка Аврелія.
У франшизі "Гладіатор" Марк Аврелій помирає на початку першого фільму — його вбиває Коммод і захоплює владу. Але ідеї Аврелія мають великий вплив на героїв і в подальших фільмах, бо він вірив в ідею "ідеального Риму" — чесного, справедливого та процвітаючого.
Персонаж Маркініуса ламає наратив про утопічний Рим Марка Аврелія, адже в якій утопії існує рабство?
Його філософія полягає у тому, що виживає сильніший, і що він сам зі статуса раба зміг піднятися до посади у сенаті Риму. Це робить героя Вашингтона значно яскравішим та цікавішим за персонажа Мескаля. Хоча зрештою їхнє протистояння і виливається у ідеологічний конфлікт — Люциус збирається вести армію для перевороту у Римі, а Маркініус прагне цей же Рим захистити, на рівні психологічних портретів їхній конфлікт міг би бути глибшим та цікавішим.
Зрештою, вони обидва бачать наскільки гнилою є політична система імперії, але якщо Маркініус вірить у те, що головне це скористуватися системою та вигризти собі місце під сонцем, то Люциус наполягає на тому, що Рим можна змінити на краще.
Мотивація та віра Люциуса зявляється абсолютно несподівано — більшу частину фільму він ненавидить Рим і усе, що з ним повязано. Але з наближенням третього акту змінюється і думка головного героя.
Історія та достовірність
Головною причною зміни мотивації Люциуса стає його матір Луцилла (Конні Нельсен). Герой має образу на неї за те, що в дитинстві та відправила його подалі з Риму, і ця сцена у фільмі подається вкрай драматично. От тільки на рівні логіки вона не має жодного сенсу. З виходом фільму багато істориків скаржилися на те, що "Гладіатор II" не є історично достовірним. Але навіть у мавп із CGI та акул, що плавають у колізеї, віриться більше ніж у те, що Луцилла добровільно кинула свого сина.
Фільм пояснює її рішення наступним чином: Люциус був єдиним законним нащадком римського трону, тож вона боялася зі його життя і вирішила відправити сина подалі. От тільки у першому фільмі Люцилла так само боялася за сина, бо він так само був єдиним спадкоємцем, а імператор Коммод і його одержимість владою сатновили небезпеку для життя хлопчика. Проте тоді вона його нікуди не відправляла, а смерть Коммода навпаки мала стати визволенням для її сімї. Тож враховуючи, наскільки сильно Люцилла любила сина, мало віриться і в те, що вона просто не поїхала разом із ним, коли мала нагоду.
Незважаючи на всю видовщність та потужний акторський склад, "Гладіатор II" відчувається фільмом посереднім у порівнянні з першою стрічкою. Йому важко зрівнятися з оригіналом, в першу чергу тому, що майже всі сюжетні складові другого фільму є ідентичними. "Гладіатор II" тисне на усі ті самі точки. Стрічка навіть закінчується ідентичними кадрами та тією ж музикальною композицією, що й перший фільм. Що наводить на думку — чому б просто не передивитися першого "Гладіатора"?
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media