В’язень сумління: що відомо про філософа Ігоря Козловського

. Фото: Facebook/Igor A. Kozlovskyy

6 вересня стало відомо про смерть Ігоря Козловського. Український релігієзнавець та вчений помер у віці 69 років через серцевий напад.

Постать Козловського є визначною для сучасної української культури й політики, а його доробок з вивчення історії та громадську діяльність важко переоцінити.

Суспільне Культура розповідає про внесок Ігоря Козловського, його захоплення релігієзнавством, історією козацтва, книжками, а також про страшний досвід полону.

Релігієзнавець Ігор Козловський перед початком прем'єри фільму "Носоріг", у Києві, 15 лютого 2022. Фото В'ячеслав Ратинський / УНІАН

Козацьке коріння

Ігор Козловський був уродженцем Макіївки, його сім’я походить зі старовинного козацького роду, історія якого сягає XVI—XVII століть. Пращури Козловського брали активну участь у вирішенні історичної долі України, а сам він наприкінці 1980-х років підтримав рух за відродження українського козацтва. Загалом тема козацтва та його актуалізації була значною частиною життя Козловського.

Так, у 1991 році він приєднався до створення та діяльності одної з перших козацьких організацій в Україні, а саме Кальміуської паланки Українського козацтва. У період з 1991 по 1997 рік він стабільно обіймав посаду судді паланки, а іноді виконував обов'язки наказного отамана.

З 1997 по 2001 рік був заступником головного отамана в Кальміуській паланці Українського козацтва, зосереджуючись на питаннях, пов'язаних із релігією та духовністю. У 2001 році Козловський став отаманом Спілки козацтва Донеччини, а з 2002 року активно долучився до створення та розвитку Українського реєстрового козацтва (УРК).

В’язень сумління

Ігор Козловський після звільнення з полону, в аеропорту "Бориспіль", 28 грудня 2017 року. Синиця Олександр/УНІАН

Після початку бойових дій на Донбасі у 2014 році Ігор Козловський залишався на території окупованого Донецьку. Причиною став його старший син, який має синдром Дауна, а з 1998 року також і зламаний хребет. Саме ці фактори не дозволили Козловському одразу його вивезти: для перетину лінії зіткнення під час бойових дій були потрібні спеціальна автівка та функціональне ліжко. За словами Козловського, він збирався все це зробити, але не встиг.

27 січня 2016 року Ігоря Козловського захопили бойовики самопроголошеної "Донецької народної республіки". Причиною стала проукраїнська позиція: Козловського звинуватили в тому, що він небезпечний для "молодої республіки", у підтримці Майдану та підготовці учнів, які згодом зайняли проукраїнську позицію, а також в організації "Молитовного марафону" на Донеччині.

"Були підвали, були камери з карними злочинцями, камери з ополченцями, камери смертників, камери-одиначки, колонія…", — згадував Козловський.

Ігор Козловський перебував у полоні 700 днів (майже 2 роки) і був звільнений за обміном 27 грудня 2017 року. Його першими словами на свободі були:

"Моє серце зараз співає пісню. Воно співає пісню любові. Любові до народу України. Ми перейшли через страждання, через катування, через біль, через хвороби, моральний і психологічний тиск, але ж ми постійно відчували любов нашого народу".

Літературний доробок та професія історика

Релігієзнавець Ігор Козловський під час акції "Очікування вбиває" біля Офісу президента у Києві, 19 серпня 2021. Фото Олександр Синиця / УНІАН

За фахом Ігор Козловський історик: у 2020-х роках був старшим науковим співробітником у відділенні релігієзнавства Інституту філософії НАН України. Вчений розповідав, що з дитинства відчував насолоду від пізнання історії, вчив її ще змалечку, а в першому класі прочитав усі шкільні підручники з історії до 10 класу включно.

"Вже коли я вчився у середній школі, вчителі просили не ставити їм зайвих запитань — мої знання на той час були доволі ґрунтовними", — згадував Козловський.

Література стала ще одним його захопленням: творчий доробок автора становить понад 50 наукових книг та більш ніж 200 статей у словниках, енциклопедіях, наукових періодичних виданнях, а також поетичні збірки та прозові твори.

"Скільки себе пам’ятаю, в нас удома всі читали. Література стала для мене можливістю зазирнути у віконце інших думок, культур, країн. Мовби приміряєш на себе чужий одяг. Я переписував собі цілі цитати, що стосувалися життя різних народів, складав для себе пазли їхніх життів", — розповідав Козловський.

Ігор Козловський був також відомим релігієзнавцем, серед його опублікованих праць 30 книг були присвячені різним напрямам релігійно-філософських вчень та йозі (яку сам автор практикував понад 60 років). Серед найвідоміших праць у цій сфері: "Історія релігій", "Ассирійська Церква Сходу", "Єзідизм", "Коптська православна церква Олександрії", "Церква Христа в США і в Україні: історія та сучасність" та багато інших.

Про Нобелівську премію миру

Ігор Козловський та голова організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук. Фото: Facebook/Oleksandra Matviichuk

У 2022 році Нобелівську премію миру отримала українська правозахисна організація "Центр громадянських свобод" (разом із білоруським правозахисником Алесем Беляцьким та російською правозахисною організацією "Меморіал"). На момент присудження премії Ігор Козловський був членом правління організації та зазначав, що Нобелівська премія миру стала для центру несподіванкою.

"Зараз організація займається документацією злочинів, які вчиняють кати на наших землях. Йдеться й про трибунал для Путіна, й безліч інших ініціатив, які стосуються прав та свобод людини. Наше суспільство зараз травмоване, охоплення центром величезної кількості трагедій є насамперед психологічним навантаженням і є тим, що побачили у світі. Думаю, що вони заслуговують Нобелівської премії", — казав Ігор Козловський.

Пам'ять

Козловського згадують культурні діячі, політики та депутати.

"Він багато витримав, пан Ігор. Дуже багато. То серце його нині вночі зрештою не витримало — а його самого випробування ніби злагіднювали, випрозорювали зсередини, так що бути з ним поруч уже було цілющою психотерапією [...] Господи, як же насущно потрібні кожному суспільству для повноцінного кровообігу ось такі мудрі старійшини, а він же ж навіть до «офіційної» старости, до 70-ліття не дожив — і як же його Україні тепер бракуватиме!..", — йдеться в дописі письменниці Оксани Забужко.

"Ви так любили життя, що не віриться, ніби смерть могла так нагло забрати Вас. Пройшовши полон і тортури, поховавши сина, Ви зберігали бадьорість, внутрішню радість, веселість духу. Сум і страждання завжди більш зрозумілі, соціально схвалювальні, а радісні люди здаються легковажними, однак Ви йшли тим Шляхом, у який вірили", — пише Катерина Єгорушкіна.

Допис Катерини Єгорушкіної. Фото: Facebook/Kateryna Yegorushkina

Очільниця "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук написала, що планувала зустрітися з Козловським у п'ятницю. Вона навела його слова в одному з останніх листувань.

Пост Олександри Матвійчук про Ігоря Козловського. Фото: Facebook/Oleksandra Matviichuk

"Дякую за все", — прокоментував Станіслав Асєєв, учень Козловського. Обоє пережили полон у Донецьку.

Станіслав Асєєв у дописі про Ігоря Козловського. Фото: Facebook/Stanislav Aseyev

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media