Чи існує російський ліберал – розбирається Анастасія Бакуліна

Ексклюзивно
.

У проєкті "Ніякого братерства – не було, немає й не буде" Суспільне Культура публікує колонки представників і представниць української креативної й культурної індустрії про те, як Росія впродовж років (а іноді – століть) намагалася знищити українську ідентичність.

Ці тексти ми публікуємо у двох версіях – українськомовній та англомовній. Для українців проблема інформаційної агресії Росії – частина повсякденного дискурсу, який особливо актуалізувався після Майдану 2014 року. Тепер необхідно поширити цей контекст за кордоном, щоби показати, що війна з російським впливом почалася не за тиждень.

CEO онлайн-медіа “Свідомі” Анастасія Бакуліна розповідає, як реагували на російське вторгнення в Україну ті, кого називають російськими лібералами й чи можливе таке поняття взагалі.

Англійська версія колонки за посиланням.

Попри вісім років війни на сході України та окупацію Криму, російський контент очолював усі можливі рейтинги в Україні. Наприклад, за підсумками Google найпопулярнішим відео на Youtube в Україні за 2021 рік стало розслідування так званого російського опозиціонера Олексія Навального під назвою “Дворец для Путина. История самой большой взятки”. В топ-10 найпопулярнішого відеоконтенту в Україні ввійшли сім відео від російських артистів та блогерів.

Усі ці вісім років в українському інформаційному просторі виринало питання: “Коли вже наступить межа, після якої українці перестануть споживати російський контент?”. Здавалося би, що цей момент настав 24 лютого, коли Росія здійснила повномасштабний наступ на наші кордони. Однак, буквально за декілька днів, я помітила, як мої друзі в соціальних мережах поширюють допис російського блогера та за сумісництвом “російського ліберала” Юрія Дудя, в якому він розповідає про “ні в чому невинних росіян” та злого Путіна, якого начебто ніхто не обирав.

Юрій Дудь існує в українському просторі трохи менше за Навального та трохи більше за Монгерштерна. Для частини української молоді Юрій Дудь – це доказ існування російського лібералізму. Та чи існує він взагалі і хто такий російський ліберал?

У російському інформаційному просторі до 2014 року Україна існувала винятково в образі “молодшого брата зі смішною мовою”. Українська та російська естради були тісно переплетені між собою. Однак, після початку російсько-української війни у 2014 році частина російських культурних та громадських діячів створили поняття "російського ліберала".

Тобто того, чиї наративи виглядають так: "ми за мир", "це конфлікт політиків", "це сварка двох братів", "тут винні обидва". Російський ліберал зразка 2014 року міг погодитися, що Крим окупували незаконно. Однак на питанні “Коли ви його нам повернете?” максимум, що можна було почути – “Ну Крим же не бутерброд, щоб його туди-сюди повертати”. Також "ліберали" не визнавали, що російська армія воює на сході України. Теза про "ополченців" їм цілком підходила. Максимум, на який вони були спроможні – це сказати про спонсорство та підтримку Росії.

Отже, російський ліберал 2014 року – це: "Ми, звісно, за мир, але Крим не віддамо, а на сході України нас нема". Тобто, це риторика, що не відрізняється від тої, яку поширює російська влада.

Коли два місяці тому Російська Федерація розпочала повномасштабний наступ, так звані ліберали з криками: “Який жах творить Росія!” почали ще активніше просувати тезу про неможливість зміни влади. Мовляв, ми оце виходимо на мітинги, вони нас саджають за ґрати, а нічого не змінюється.

А коли США та Європа почали вводити санкції проти Росії та виходити з їхнього ринку, російські ліберали в дусі “прогресивності та свободи” розпочали вдавати з себе жертв.

До прикладу “опозиційна” політична діячка та блогерка Ксенія Собчак на своїй сторінці в інстаграмі (яку зараз вона веде через VPN) розповідає про те, що “ми всі насамперед люди і повинні залишатися людьми”. Якщо ви подумали, що так Собчак засуджує зґвалтування неповнолітніх російськими солдатами, то вимушена вас розчарувати. Так Ксенія засуджує українців за агресію в сторону “ні в чому невинних росіян”.

“Найгірше, що можуть зробити люди, які проти війни, – почати вирішувати, хто більше, а хто менше намагалися допомогти, хто плакали по-справжньому, а хто прикидався”, – пише Собчак у своєму інстаграмі.

Якщо погортати дописи Ксенії за останні два місяці, може здатися, що це жорстокий Захід напав на Росію та обмежує бідний народ в брендах та МакДональдсі. Частина її дописів присвячена закликам підтримувати російський бізнес, щоби люди могли заробляти. Тобто Собчак прямо закликає підтримувати бізнес, який сплатить податки Російській Федерації, що потім направить ці кошти на армію, що прийде на українську територію, вбʼє українських чоловіків та зґвалтує українських жінок.

Ще один популярний російський "опозиціонер" в українському медійному полі Максим Кац. Цей представник "російського лібералізму" настільки освоївся в нас, що навіть телеканал "Україна 24" кличе його на ефіри, а "Дзеркало тижня" пише на основі його коментарів новини.

Максим Кац на перший погляд може здатися "проблиском надії" на існування лібералізму в Росії. Однак Кац сповідує схожі погляди з Собчак. Повномасштабний наступ своєї країни Кац бачить як ситуацію, де "від російської зброї гинуть українці та росіяни, російськомовне мирне населення, українські та російські солдати". Водночас, на його думку, "вся країна опинилася в заручниках" однієї людини, яка втратила глузд.

Як бачить вирішення проблеми Максим Кац? Все дуже просто: Путін має повернути свої війська в Росію. Водночас, апологет лібералізму, не вірить, що Путін зупиниться, тому радить цивільним людям проговорювати все, щоб примирення настало чимшвидше.

Проте так званий російський опозиціонер не вважає, що росіяни а чомусь винні. В інтервʼю блогерці Раміні, Кац апелює до провини країни, прямо уникаючи фрази "російські громадяни". В цьому ж інтервʼю Максим Кац прямо погрожував продовженням російської агресії, якщо українці не припинять звинувачувати росіян.

"Якщо Росія відчує, що вона принижена, що війська побили-вбили й вони втекли, тоді буде запит на війну", – заявив Кац.

"Російський ліберал" зразка 2022 року – це нібито жертва провладного путінського режиму, яка намагається захистити мільйон росіян, які проти війни (але чомусь не виходять на мітинги) та ні в чому не винні (але бояться, щось сказати). Водночас, ці представники "лібералізму" намагаються зробити з себе жертв "жорстких західних санкцій", відмовляються брати на себе відповідальність за країну та просять українців не ображати їх.

В Конституції України чітко сказано "Єдиним джерелом влади в Україні є народ". І ми це усвідомлюємо. Ми виходили у 2004 та у 2014 роках. Ми боролися проти судового свавілля та вимагали справедливих розслідувань. Ми і є влада. А президент та міністри є представниками наших інтересів.

Водночас, у Росії немає нації, є багатомільйонна купка затурканих жертв, яка боїться однієї людини. В Росії немає спротиву, є десять людей, які тікають від одного поліцейського. В Росії немає опозиції, є політики, які не можуть чинити спротив.

Тож чи існує російський ліберал?

Російський ліберал закінчується там, де починаються інтереси України. А,отже, російського ліберала не існує.

Авторська колонка передбачає висловлення думок автора й може не збігатися з політикою Суспільне Культура.

Читайте також