«ЄвроКривбас» — повнометражний документальний фільм, що досліджує європейську спадщину Подніпров'я. Його національна прем'єра відбулася під час Одеського кінофестивалю 2026.
Ця стрічка є продовженням «Євродонбасу» (2022) режисера Корнія Грицюка, який у новому фільмі постав креативним продюсером та співсценаристом. А ось режисерками стали Марина Ткачук та Анна Паленчук.
Фільм звертається до історії Дніпропетровщини, розповідає про бельгійців, французів, британців, німців та поляків, які стали частиною промислової модернізації регіону. Зйомки проходили в Україні, Польщі та Канаді. Автори «ЄвроКривбасу» працювали з архівними матеріалами, спілкувалися з українськими та міжнародними істориками й дослідниками.
Суспільне Культура разом із творцями фільму публікує архівні фото, які використовують у стрічці «ЄвроКривбас».
Перші електричні трамваї у Дніпрі (як і в Києві, Одесі, Миколаєві, Харкові) з'явилися завдяки бельгійським інвесторам. Це був комерційно вигідний проєкт, який приносив надприбутки.
Металургійний завод у Кам'янському, який належав франко-бельгійським інвесторам, став у кінці XIX століття надзвичайно прибутковим. Завдяки йому козацьке село Кам'янське перетворилося на справжнє європейське місто — з театрами, яхт-клубом та європейською забудовою. Нещодавно росіяни обстріляли завод у Кам'янському, він зупинив роботу.
Візитівкою Кам'янського став римо-католицький костел Святого Миколая, який звели в місті спеціально для тисяч поляків, які переїхали сюди з Варшави після зведення металургійного заводу
Дніпро у XIX столітті виглядав як звичайне європейське місто — тут працювали консульства, банки, готелі, кондитерські.
Як виглядав Кривий Ріг, коли почали видобувати руду, ми можемо бачити завдяки фотографіям гірничого інженера Едуарда Фукса, який тоді працював і жив у місті.
Гданцівський чавуноливарний завод був піонером металургії на Криворіжжі. Створити його мріяв Олександр Поль, адже саме він і став відкривачем залізної руди поблизу Кривого Рогу. Це був проєкт, створений на французькі кошти. На заводі були використані передові технології, а керували заводом польські інженери.
У Кривому Розі мешкала численна громада поляків, французів, а також британці. Їхні родини привезли до України нові традиції, моду та розваги — з'явився телефон, велосипеди та пікніки.
Якість руди була сенсаційною, адже вміст заліза в ній виявили до 70 % відсотків — таких показників раніше не фіксували у Європі.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media