Назва першого літнього місяця "червень" походить від слова "черв" — так раніше називали дрібних червців або жучків кошенілі, з яких добували червоний барвник.
Цей місяць насичений на свята: буде літнє сонцестояння (21 червня) заразом з астрономічним початком літа, вшанування всіх святих землі української, Зелені свята, а також триває піст Петрівка.
Суспільне Культура розповідає, як язичницькі вірування наклалися на християнство та утворили самобутні українські свята, які припадають на червень.
Русальний тиждень (Клечальний тиждень) — 5–11 червня
Русальний тиждень починається перед Трійцею, в четвер (5 червня) і триває впродовж трьох днів Троїцького тижня (з 9 по 15 червня).
У цей тиждень, вважається, не можна плавати у водоймах через активність русалок, оскільки вони можуть залоскотати до смерті, людина потоне і теж стане русалкою. Також люди вірили, що в цей час потрібно бути обачними і в лісі, бо й там можуть залоскотати до смерті. За віруваннями, плавають у водах і залишаються неушкодженими в цей час лише київські відьми.
Також цього тижня жінки розвішують на деревах полотна, тканини та нитки. Вважалося, що русалки візьмуть їх і будуть ткати з них сорочки. На вікнах розкладали гарячий хліб, щоб русалки не були голодні.
На відміну від традиції, коли після Великодня Ісуса Христа (20 квітня) на воду кидали освячене лушпиння, яке до Рахманного Великодня (14 травня) мало дістатися до рахманів і повідомити, що вже був Великдень, у Русальний тиждень кидати яєчну шкарлупу в воду не бажано. Як записав Олекса Воропай в книзі "Традиції нашого народу", якщо так робити, то русалки плаватимуть серед шкарлупи та робитимуть шкоду людям.
Вважалося, що сіяти борошно в діжку в цей час не варто, бо буде багато русалок. Також у Русалчин Великдень (5 червня) не можна працювати, щоб не розгнівати русалок — вважалося, що тоді вони попсують худобу, птицю і господарство.
Режисер Іван Уривський поставив драматично-оперний етюд про Русалчин Великдень, прем'єра відбулася 20 червня 2024 року. В основі постанови — лірико-фантастична опера композитора Миколи Леонтовича за казковим сюжетом Бориса Грінченка.
За сюжетом, перед Трійцею, у Русалчин Великдень, козак бачить русалок на березі Дніпра. Помітивши чужинця, русалки хочуть затягти його під воду, але наймолодша рятує хлопця, танучи у променях ранкового сонця. Казка та реальність поєднуються, а кохання виявляється сильнішим за смерть.
Перший акт опери "На Русалчин Великдень" був опублікований у 1920-му. Микола Леонтович планував розширити твір до триактного, але вночі проти 23 січня 1921 року композитор був убитий у батьківській хаті.
Зелений тиждень — 5–11 червня
У Зелений тиждень, який за часом збігається з Русалчиним, люди в четвер, 5 червня, ідуть на природу, рвуть галуззя, з якого роблять вінки та ставлять на вікна, при дверях.
На Слобожанщині в Зелений тиждень дівчата водили "тополю": вибирали найвищу дівчину з гурту, яка є уособленням тополі, вона підіймала руки догори, з'єднувала їх над головою, на неї надягали намисто, стрічки, хустки, аби майже не було видно голови. Груди, тулуб також наряджали хустками. Після того як "тополю" зодягли, її водили по селу, полях, де росло жито. "Тополя", побачивши людей, низько вклонялась, господарі частували дівчат, дарували для "тополі" стрічки.
Також за день до Зелених свят, на Клечальну суботу (7 червня), дівчата зранку йдуть рвати польові трави: чебрець, полин, любисток, канупер, татарське зілля. Ввечері озеленюють хати клечанням, а перед входом до будинку, на воротах, де ночує худоба, вішають галуззя клену, липи, ясеня та осики.
Вважалося, якщо листя на дереві осики не зів'яне за ніч у хаті — всі родичі доживуть рік.
Також за церковним календарем 7 червня є батьківською поминальною суботою, в цей день, вважається, потрібно написати список померлих родичів для того, аби священник відспівав за ними парастас. Також у цей день відвідують кладовища. На Київщині, Поділлі й на Лівобережжі люди вірили, що душі померлих можуть потрапити на землю в Чистий четвер, на Зелені свята і на Спаса (Преображення Господнє).
Зелені свята, або Трійця (П'ятидесятниця), Зіслання Святого Духа — 8 червня
Після воскресінням Ісуса Христа, на п'ятдесятий день апостоли, мати й жінки-мироносиці зібралися разом. В книзі Діянь святих апостолів описані події сходження Святого Духа. Раптово зчинився шум, вогонь зійшов з неба та в образі язиків полум'я осів на кожному, хто був на зустрічі. Всі присутні сповнилися Святим Духом.
На ці звуки відреагували люди, які в той час були в Єрусалимі, неподалік від гори, де це сталося. Апостоли вийшли й почали говорити про господні діяння різними мовами, хоча до цього їх не знали. Апостол Павло закликав людей слідувати за Христом. Вважають, що того дня в Ісуса Христа увірувало 3000 чоловіківУ патріархальному суспільстві юдеїв жінок не рахували..
Пізніше апостоли пішли в різні краї, щоб проповідувати ідеї Ісуса Христа. За церковними переказами, на теренах сучасної України християнство проповідував апостол Андрій Первозванний. Тому Трійця вважається днем започаткування церкви та поширення християнства.
Офіційно свято Трійці в церкві з'явилося у 381 році на II Вселенському соборі у Константинополі. Свято затвердили догматом про Трійцю.
Протоієрей ПЦУ Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ Олександр Горай в коментарі для Суспільне Полтава радить мирянам у день Трійці не працювати:
"Краще присвятити цей день молитві та приділити час родині. А справи заплановані краще робити в інші дні. Бо свято Трійці — це важливий день".
В понеділок після Трійці (9 червня) святкують День Святого Духа.
Антонія Падуанського — 13 червня
Свято вшановує пам'ять святого Антонія Падуанського, що був проповідником, ченцем-францисканцем, народився в Лісабоні, а помер в Падуї. Проголошений святим майже одразу після смерті.
Його вважають одним із найбільш помічних святих: він є чудотворцем, покровителем загублених речей, самотніх, убогих дів, людей у скрутному фінансовому становищі. Вважається, якщо до нього звертатися в молитвах і пообіцяти милостиню для бідних, він виконає ці прохання.
Антоній Падуанський є покровителем міста Турка на Львівщині.
За легендою, в Антонія Падуанського викрали важливу для нього книгу, після цього він почав палко молитися, а ченець-викрадач щиро розкаявся і повернув її. Після цього віряни заснували традицію звертатися до святого Антонія Падуанського, коли в них щось губиться.
Також його вважають покровителем дівчат і жінок, які намагаються знайти нареченого. Він допоміг одній італійці отримати від купця 400 срібних монет для приданого. Як помічника в пошуку нареченого Антонія Падуанського вшановують в Аргентині — зокрема, радив до нього звертатися з цим проханням Папа Франциск I.
День всіх святих землі української — 15 червня
У цей день, який припадає на першу неділю після Зіслання Святого Духа, вшановують всіх святих, які є за національністю українцями, визнаними святими як Католицькою, так і Православною церквами.
Зокрема, вшановують рівноапостольних Володимира та Ольгу, Антонія Печерського, святих великомучеників Бориса і Гліба, Феодосія Печерського, Нестора Літописця, Святого Іова Почаївського, Святого Петра Могилу, Йосафата Кунцевича та багатьох інших.
Іоана Хрестителя, Івана Купала — 24 червня
День вшановує Різдво Іоана Хрестителя, пророка, великомученика, який Хрестив Ісуса Христа в річці Йордан. Одне з небагатьох свят, яке вшановує народження святого.
У католицизмі свято вважається торжеством. День, коли Іоан Хреститель народився, вирахували за біблійними переказами, оскільки там він був на пів року старшим за Ісуса Христа.
В Україні в цей час було дохристиянське свято Купала, яке нашарувалося на Різдво Іоана Предтечі. За юліанським календарем воно припадало на ніч з 6 на 7 липня, втім, його символіка звернена до астрономічного літнього сонцестояння, коли день найдовший, а сонце найвище, яке припадає на час близько кінця червня (у 2025 році 21 червня).
"Поворіт сонця на зиму святкують уночі напередодні свята народження Івана Хрестителя, або, по-народному, Івана Купала (24 червня)", — пише професор Сорбонни Хведір Вовк у праці "Студії з української етнографії та антропології".
Більше про традиції та вірування на Івана Купала читайте в матеріалах Суспільне Культура.
Миколая Чарнецького та Омеляна Ковча — 27 червня
У Львові 27 червня 2001 року відбулась літургія Папи Римського Івана Павла II, який беатифікував 27 духовних осіб і мирян УГКЦ, двох римокатоликів, провів екуменічні бесіди з православними священниками. Зокрема, церква вшановує єпископа УГКЦ Миколая Чарнецького та Омеляна Ковча — "пароха концтабору" Майданек.
Під час німецької окупації Галичини Омелян Ковч, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав метрики — понад 600 свідоцтв про хрещення, незважаючи на заборону цього окупаційною владою.
У 1942 році отця Омеляна Ковча заарештували, а через рік відправили у концтабір Майданек. Там він таємно виконував душпастирську працю. До останніх днів сповідав та причащав в'язнів концтабору.
Миколай Чернецький був професором Духовної семінарії в Станиславові, єпископом, екзархом Волині та Підляшшя. Заарештований НКВС за "наклеп проти радянської влади, духовницьку діяльність, яка на той час була заборонена. Він перебував у засланні, тюрмах, пережив катування та знущання. Чернецького відпустили з ув'язнення в 1956 році, але він помер за три роки.
Святих верховних апостолів Петра й Павла — 29 червня
Це свято завершує піст Петрівку, який триває з 16 до 28 червня. Воно є дванадесятим — одним із найбільш шанованих в році та нагадує про двох найвідданіших Ісусу Христу апостолів Петра й Павла.
Павло був колишнім гонителем християн, проте розкаявся і став християнським проповідником. Він не був серед числа перших 12 апостолів, однак відіграв важливу роль у поширенні християнства. Написав 13 послань.
Натомість святий Петро був наступником Ісуса Христа та вважається першим понтифіком. Він прийняв мученицьку смерть, але не вважав себе гідним бути розіп'ятим на Христі, як Ісус, — його хрест розвернули догори дриґом.
