Представництво президента України в АР Крим підготувало довідку "Головні меседжі щодо територіальної цілісності України" із 14 пунктами, які підтверджують суверенітет України.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Відповідний документ розмістили на сайті представництва 22 березня.
"Окупація Криму — це перша спроба анексії з часів Другої світової війни і визнання наслідків спроби анексії Криму та інших тимчасово окупованих територій України та їх так званого "приєднання до РФ" означало б підрив принципів міжнародного порядку, які гарантують суверенітет і незалежність усіх держав", — йдеться у довідці.
Там наголосили, що відсутність "адекватної відповіді" міжнародної спільноти на порушення міжнародного права 2014-го стала як "моральним провалом", так і "стратегічною помилкою".
"Це сприяло трансформації Криму в один із головних плацдармів для подальшої агресії РФ проти України, включно з повномасштабним вторгненням у 2022 році. Окупований Крим перетворився на військову базу, звідки здійснюються атаки на материкову частину України, постачаються ресурси для ведення війни та ведеться розгортання ядерної риторики як інструменту залякування. Таким чином, Крим став не лише символом безкарності, а й реальним джерелом загроз регіональній та глобальній безпеці", — зауважили у документі.
Головні меседжі щодо територіальної цілісності України, які радить використовувати представництво президента в АРК:
- Європейський суд з прав людини визначив, що РФ встановила ефективний контроль над Кримом з 27 лютого 2014 року — майже за місяць до псевдореферендуму. Його провели в умовах окупації РФ під контролем російських військових, він не має правових наслідків.
- В щорічних звітах офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, події захоплення Криму 2014-го визначені як міжнародний збройний конфлікт, адже Росія використовувала свою армію для захоплення півострова.
- Згідно з Конституцією України, питання зміни території країни, вирішуються тільки на всеукраїнському референдумі. "Голосування" 16 березня 2014-го на півострові таким не було.
- Резолюція Генасамблеї ООН No68/262 (27 березня 2014) підтвердила суверенітет і територіальну цілісність України, назвавши "референдум" у Криму незаконним. Резолюції 71/205 (2016), 72/190(2017), 73/263 (2018), 74/168 (2019), 75/192 (2020), 76/179 (2021) та 77/229 (2022) стосуються ситуації з правами людини в Криму, де зафіксовано неодноразові випадки утисків місцевого проукраїнського населення, застосування катувань і насильницьких зникнень.
- 9 квітня 2014 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій засудила дії РФ щодо окупації Криму та розкритикувала ініціативи Росії стосовно федералізації України. Також псевдореферендум тоді визнали таким, що суперечить Конституції України і кримському законодавству. Результати голосування та подальше "приєднання" Криму до РФ не мають юридичної сили та не визнаються Радою Європи. Дії Росії були офіційно кваліфіковані як акт агресії проти України.
- Після початку окупації почалась хвиля насильницьких зникнень журналістів, українських та кримськотатарських активістів, що зафіксувала Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні в інформаційній довідці від 31.03.2021 року "Насильницькі зникнення в автономній республіці Крим і місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією".
- Резолюції 73/194 (2018), 74/17 (2019) та 75/29 (2020) підтверджують політику невизнання окупації півострова, закликає всі держави, міжнародні організації й установи не визнавати жодної зміни статусу Криму і утримуватися від дій чи заяв, які можуть витлумачити як визнання.
- 2023-го Генасамблея ООН ухвалила резолюцію 77/275, якою засудила окупацію нових територій України — частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Резолюція підтвердила, що жодні дії РФ не можуть мати юридичної сили щодо зміни статусу будь-якої частини української території.
- Україна, ЄС та США не визнали результати "голосування на референдумі". Організація з безпеки і співробітництва в Європі визнала "референдум" незаконним, адже його проведення суперечило Конституції України та міжнародному праву. Вона відмовилася направляти спостерігачів через невизнання процесу.
- 2018-го Держдепартамент США оприлюднив Кримську декларацію — офіційну заяву, в якій Штати зафіксували, що не визнають і ніколи не визнають спробу незаконної окупації Криму Росією. Вона підтвердила незмінну підтримку територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і відданість принципам суверенітету, недоторканності кордонів та невтручання у внутрішні справи держав, які є основоположними нормами міжнародного права.
- За статтею 2 Статуту ООН за 1945 рік забороняється застосування сили чи погрожувати силою проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави. Жодна держава не має права втручатися у внутрішні справи іншої. Додатково, Декларація про визначення агресії від 1974-го визначає, зокрема, що вторгнення чи напад збройних сил держави на територію іншої держави, будь-яка воєнна окупація, анексія території іншої держави з використанням сили, або блокада портів чи берегів є актом агресії.
- Гельсінський заключний акт підписаний державами-членами ОБСЄ, закріплює: непорушність кордонів у Європі; суверенітет держав і невтручання у внутрішні справи; мирне врегулювання конфліктів.
- Будапештський меморандум 1994 року підписаний Україною, США, Великою Британією та РФ декларував повагу до територіальної цілісності України в обмін на її відмову від ядерної зброї.
- 2014 року Росія грубо порушила кілька міжнародних договорів, в яких вона зобов'язувалася поважати суверенітет і територіальну цілісність України. Зокрема, це «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» 1997 року, за яким РФ офіційно визнала кордони України, включно з Кримом; Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон 2003 року, який закріплював межі між двома державами; Угода між Україною та РФ про статус і умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України 1997 року, яка визнавала український суверенітет над Кримом, а також Угода про створення Співдружності Незалежних Держав 1991 року, де було підтверджено незалежність та недоторканність кордонів усіх держав-учасниць, включно з Україною.
Раніше постійна представниця президента в АР Крим Ольга Куришко відреагувала на повідомлення у ЗМІ про те, що США можуть визнати Крим російським. За її словами статус півострова — це червона лінія. Крим, як і інші тимчасово окуповані території, — частина України. Це зафіксовано в міжнародних документах, додала вона.
Нагадаємо, 22 березня спецпредставник Трампа Віткофф дав інтерв'ю Такеру Карлсону, коментуючи перебіг неофіційних переговорів щодо війни РФ проти України. Він зазначив, що центральним фактором у врегулюванні війни між Росією та Україною є статус окупованих територій — Донбасу, Криму, Луганська, які перебувають "під контролем Росії".
"Я думаю, що найбільше питання в цій війні — це так звані чотири регіони: Донбас, Крим, Луганськ і ще два. Ці території — російськомовні, і там проводилися референдуми, де більшість людей висловилася за те, щоб бути під владою Росії. На мою думку, саме це — ключовий момент у конфлікті. Це перше, що потрібно врегулювати. І зараз ми ведемо дуже, дуже позитивні розмови щодо цього", — сказав Віткофф.
Крім того, 17 березня видання Semafor повідомило, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість визнання окупованого Криму російською територією в межах потенційної угоди про припинення війни. Журналісти посилалися на двох високопосадовців.
Президент України повідомляв, що під час телефонної розмови 19 березня із Трампом вони не торкалися питання статусу Криму.
19 березня під час пресконференції з президентом Фінляндії Зеленський заявив, що Україна не погодиться на визнання тимчасово окупованих територій російськими.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook