В окупованому Криму запас води у водосховищах природного стоку становить близько 126 мільйонів кубів. Водночас торік запасу води було 224 мільйони кубів. Стрімке зменшення води в сховищі сталося через росіян, які незаконно перемістилися на півострів після окупації його армією РФ.
Про це Суспільному Крим розповів доктор економічних наук, професор та декан факультету природничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" Євген Хлобистов.
За його словами, після окупації Криму у 2014 році, туди приїхало чимало росіян, які там масово купували нерухомість — особливо в перші роки.
"Ми сьогодні достеменно не знаємо, скільки в Криму перебуває військових. Але за експертними оцінками, сьогодні населення Криму збільшилось майже на 50%. Тобто на момент початку окупації в Криму проживало близько 2 млн осіб, сьогодні проживає близько 3 млн. Це величезне збільшення кількості людей, які споживають, у тому числі воду. Вода — це базовий ресурс, це базова потреба. Таким чином, ми маємо значне збільшення кількості споживачів такої послуги, як водозабезпечення і відповідно і водовідведення", — розповідає Євген Хлобистов.
Крім того, додає Хлобистов, за роки окупації "влада" допустила неконтрольоване використання підземних водних горизонтів. Через те, кількість і якість води суттєво зменшились.
"Вода, яка підіймається сьогодні з підземних горизонтів Криму, вже не відповідає тим показникам якості, якою вона була 5—10 років тому. Звісно, якість води погіршується. Там не нескінченні поклади, запаси підземних горизонтів. Вони піднімають воду з усе більшим і більшим змістом солі. Вона починає бути більш солоною. Деякі горизонти взагалі просто виснажуються. По-третє, кількість опадів у Криму зменшується і це природний процес. Ми багато про це говорили на різних експертних майданчиках, що кліматичні зміни будуть стосуватися найбільш боляче півдня України та Криму. Бо там клімат поступово перетворюється напівпустельний і це означає, що опади будуть мати зовсім іншу інтенсивність й іншу сезонність", — пояснює Євген Хлобистов.
Кількість дощів у Криму щороку має тенденцію до зниження і за кількістю, і за обсягом води. Через це місцевим починає не вистачати води. Водночас до окупації в Криму було два джерела наповнення водосховищ — а їх там 22.
"Одне джерело — природні опади, так званий внутрішній сток. Друге джерело, і на ньому орієнтована частина водосховищ Криму — це Північнокримський канал. Ми завжди говорили, що основна мета Північнокримського каналу — це забезпечення промисловості, сільського господарства технічною водою. Але Крим, коли був побудований Північнокримський канал, мав можливість забирати цю воду з водосховищ і направляти її на побутові комунальні потреби. Сьогодні такої можливості в Криму немає і не буде. Тому що Північнокримський канал живився з Каховського водосховища. Таким чином, ніяких позитивних перспектив для кримчан немає. Кількість опадів зменшується і буде зменшуватися", — додав професор.
Крім того, є загальна тенденція до зменшення кількості опадів. А це зі свого боку означає, що не буде весняного наповнення, відповідно, річок, водосховищ. І таким чином ця проблема буде загострюватися.
"Кримська "влада", як завжди, буде перерозподіляти водні ресурси за відомими критеріями. Керівництву і військовим — без обмежень, а всім іншим за залишковим принципом. Прогнозувати складно. Кримські окупаційні урядовці заявляли торік улітку про те, що в них майже на рік забезпечено без проблем водопостачання, бо в них 80% наповнення водосховищ. Але вони самі не знають конкретно скільки в них водоспоживачів, бо не володіють реальною статистикою. Тому що, військові в них не фіксуються в кількості. Військові об'єкти беруть воду за потребою. Але планування кількості води немає", — зазначає експерт.
Він також додав, що поки існує система перерозподілу наявних водних ресурсів за принципом, що є місця та умовні групи людей, для яких не має бути проблем з водозабезпеченням, а це, як правило, місто Севастополь та район Великої ЯлтиВелика Ялта — це узбережна територія на південному узбережжі Криму, яка об'єднує місто Ялта та прилеглі населені пункти. Вона простягається приблизно на 70 км уздовж Чорного моря — від селища Форос на заході до Гурзуфа на сході., залежно від близькості до керівництва.
"Всі інші будуть отримувати воду за можливістю. Сімферополь майже щороку переходить на забезпечення водовозами. І ми пам'ятаємо 2020-й рік, коли взагалі була жахлива ситуація, коли реально Сімферопольське водосховище було майже без води. Річка Салгир перетворилася в стічну канаву з нечистотами. Все це вже було в Криму, і вони можуть до цього повернутися", — наголосив Євген Хлобистов.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook