Перейти до основного змісту

Україна та кримські татари потребують вашої підтримки, вони хочуть жити в умовах свободи та безпеки — Джелял в ООН

Колишній політв'язень, перший заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял закликав країни-члени ООН підтримати українських політв'язнів та всіх українців в Криму, які зіштовхуються із тиском з боку окупаційної влади.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Про це він повідомив 13 січня під час засідання Радбезу ООН у форматі "Аррії" з обговорення порушень Росією міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених та утримуваних цивільних осіб.

"Звільнення українських громадян, припинення будь-яких переслідувань на окупованих територіях — все це можливе лише якщо Україна переможе у боротьбі за свою територіальну цілісність. Будь-які спроби дозволити Росії зберегти за собою контроль за незаконно окупованими територіями, включно з Кримом, означає продовження репресивної політики Росії проти українських громадян, проти кримських татар", — наголосив Джелял.

Він зазначив, що "вкрай важливо" не лише покращити становище українців у полоні в Росії, а й ліквідувати причину, через яку вони опинилися в неволі. Це російська агресія проти України та окупація частини української території, включно з Кримом.

Джелял з посиланням на дані правозахисників доповів на засіданні Ради безпеки ООН, що наразі зафіксовано 218 політв'язнів із Криму, з них 132 — кримські татари, що "свідчить про цілеспрямоване переслідування корінного народу".

"Але це лише верхівка айсберга. Тисячі українських громадян у Криму зіткнулися із політичними репресіями. Незаконна мобілізація призвела до того, що тисячі людей змушені були залишити свою батьківщину. Для нечисленного кримськотатарського народу це еквівалентно істино колосальній гуманітарній катастрофі. Мої співгромадяни, як і раніше, утримуються в неволі російським репресивним режимом, серед них члени моєї родини та мої друзі", — зауважив він.

За словами експолітв'язня, Україна докладає "величезних зусиль" і досягла звільнення кількох громадян із полону. Але кількість заручників, які утримуються Росією, зростає.

Він наголосив, що наразі жоден громадянин України не може відчувати себе у безпеці та бути впевненим у тому, що він зможе захистити свої права та свободи, своє життя, якщо це буде потрібно.

Водночас мешканці Криму змушені їхати через атмосферу страху, через кризу довіри один до одного. Вони змушені рятуватися втечею, зіштовхуючись із тиском з боку окупаційної влади, додав Джелял.

"Я переконаний у тому, що ви розумієте, що така ситуація не може залишатися поза увагою міжнародної спільноти, але без реальних механізмів щодо притягнення цієї сторони до відповідальності здійснення міжнародного гуманітарного права просто неможливе. Ви розумієте, що Україна та кримські татари потребують вашої підтримки, вони хочуть жити в умовах свободи та безпеки. Підтримайте Україну", — заявив перший заступник глави Меджлісу.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця звернувся до країн-членів із визнанням їхньої ключової ролі в ухваленні резолюцій щодо прав людини на окупованих територіях.

"Ви в ООН відіграєте ключове значення. Ті, хто підтримав наші резолюції щодо ситуації прав людини на ТОТ, ще в 2021-2023 роках приєдналися до вимоги звільнити Нарімана Джеляла, і кожен з вас сприяв його звільненню. Його присутність тут є промовистим свідченням впливу наших колективних зусиль в ООН із порятунку життів у нічому невинних людей. Я закликаю вас підтримати ініціативи на майданчику ООН, щоб стримати російські злочини," — наголосив Кислиця.

Формула "Арріа"

Засідання Ради Безпеки ООН за формулою "Арріа" проводяться за ініціативою делегацій держав-членів РБ ООН з метою надання членам Ради можливості отримання інформації з того чи іншого питання від широкого кола учасників, які зазвичай позбавлені можливості бути заслуханими у ході формальних засідань Ради Безпеки.

Такі засідання можуть проводитися в закритому (за участю лише членів РБ ООН) та відкритому (для усіх держав-членів ООН) форматах і дозволяють їх учасникам вести прямий діалог з представниками урядів, міжнародних організацій та з недержавними представниками з широкого кола питань порядку денного Ради.

Раніше омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що у 2025 році обміни військовополоненими будуть систематичними. За його словами повернення тяжкохворих і тяжкопоранених буде у пріоритеті.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook

Топ дня
Вибір редакції