Кримський міст, який сполучає окупований Крим із територією Росії, після трьох українських атак перетворився на режимний об'єкт із посиленими заходами безпеки. Росія обмежила рух окремих категорій транспорту, посилила перевірки та розгорнула багаторівневу систему захисту переправи.
Про те, як змінювалася ситуація навколо Кримського мосту, його значення для російської логістики та чому Росія посилює охорону об'єкта, Суспільне Крим поговорило з військовим експертом, капітаном 1-го рангу запасу ВМС України Андрієм Риженком.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Посилені заходи перевірки на Кримському мосту почали запроваджувати після першої атаки 8 жовтня 2022 року. Тоді внаслідок вибуху були пошкоджені чотири автомобільні прольоти та залізнична частина мосту.
Згодом колишній голова Служби безпеки України Василь Малюк розповів, що операцію готували понад півроку. Для атаки використали вантажівку, яка доправила на міст вибухівку.
«Були використані так звані саморобні вибухові пристрої і відповідна гексогенова суміш. Її кількість була майже 15 тонн — це в тротиловому еквіваленті майже 21 тонна», — розповідав Малюк.
Військовий експерт Андрій Риженко зазначає, що Кримський міст має для Росії не лише стратегічне, а й символічне значення.
«Цей міст має стратегічне значення для Росії. Це особистий проєкт Путіна. Про нього він мріяв дуже давно, ще до початку цієї окупації Криму. Вірогідно, ця ідея виникла після невдалої спроби побудувати дамбу на острові Коса Тузла у 2003 році», — сказав Риженко.
За його словами, спочатку розглядали можливість будівництва тунелю.
«Спочатку планувалось будівництво тунелю, і навіть була певна техніка до цього сконцентрована, але вирішили робити міст. У тому числі для того, щоб значно перекрити можливість судноплавства в українській частині — Бердянськ і Маріуполь. Тому побудували цей міст досить швидко», — пояснив експерт.
Після першої атаки відновлення залізничної частини тривало близько півтора року, а автомобільну частину відновили приблизно за півроку.
«Це дуже серйозна залізобетонна конструкція. Вибух спричинило декілька тонн вибухівки. Ми знаємо, що чотири автомобільні прольоти було знищено і була пошкоджена залізнична гілка. Якраз у момент вибуху проходив залізничний потяг із пальним. Він також здетонував, пожежа пошкодила залізничну гілку», — розповів Риженко.
Після відновлення Росія посилила контроль за рухом на мосту.
«Вони зробили дуже серйозну роботу над помилками — обмежують вантажні перевезення по залізничній гілці, здійснюють перевезення пасажирів, але сама гілка функціонує. По автомобільній дорозі після відновлення, десь через пів року, вони також дуже серйозно посилили заходи безпеки, перевіряють автомобілі», — зазначив експерт.
Після першої атаки українські спецслужби почали готувати новий удар. У липні 2023 року для цього використали морські дрони Sea baby. Конструкцію дистанційно керованих плавзасобів-камікадзе розробили українські спецслужби. Дрони були призначені для атаки на міст і могли керуватися дистанційно.
Після другого удару Росія знову посилила захист переправи. На підступах до мосту з'явилися додаткові загородження та засоби протидії українським безпілотникам.
У червні 2025 року СБУ провела третю спецоперацію проти Кримського мосту. Цього разу удар був спрямований безпосередньо по підводній частині конструкції. За даними СБУ, для операції використали 1100 кілограмів вибухівки, яку заздалегідь доставили під воду та активували біля опор мосту.
Після вибухів Росія продовжила посилювати охорону переправи. Зокрема, на воді розгорнули багаторівневу систему захисту від підводних та надводних безпілотників.
З повітря міст прикривають засоби протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Водночас, за словами Риженка, Росія також обмежує використання мосту для перевезення вантажів.
«Наскільки відомо зараз, вони навіть обмежили тоннажність вантажівок, які слідують на міст. Вони автоматично відсікають можливість завезення на міст якогось вантажу відповідної тоннажності, тому що під час вибуху тонна вантажу може спричинити серйозні пошкодження», — сказав він.
Напередодні 8 жовтня — річниці першої атаки на Кримський міст — Росія, за словами Риженка, посилює спостереження в Чорному морі.
«Відомо, що по всьому Чорноморському флоту дана команда збільшити патрулювання і спостереження. Значить, вони до чогось готуються», — зазначив експерт.
Цього літа Сили оборони України завдавали ударів по російських об'єктах в окупованому Криму, зокрема по енергетичній та військовій інфраструктурі.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявляв, що в межах операції «Кримський рубильник off» удари безпосередньо по Кримському мосту не планували. Водночас українські дрони демонстративно пролітали поблизу нього.
«Поки ви спите, на Кримському мосту перевірили альтернативний підігрів і освітлення. То було ефектно. Але то тренування, хай звикають потрохи. Ми не чіпаємо Кримський міст, нехай оті всі росіяни їдуть через нього жити на Урал», — заявляв Бровді.
Позиція України щодо Кримського мосту може змінитися після нещодавніх російських ударів по мостах у Києві, бо Росія прагне ескалації, заявляв Президент.
«Зараз вони б'ють по мостах. Невже вони думають, що ми не будемо відповідати?», — зазначив президент України Володимир Зеленський.
За словами Риженка, можливе пошкодження Кримського мосту матиме для Росії не лише військове, а й репутаційне значення. Тому його руйнування або тривале виведення з ладу може мати для Росії значно ширші наслідки, ніж лише ускладнення логістики.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.