Гайде Різаєва, кримськотатарська волонтерка, яка не була вдома понад 10 років, пройшла шлях від активної учасниці Революції Гідності до переговорниці з обміну полоненими.
Вона двічі потрапляла в полон бойовиків, займалася порятунком людей з окупованих територій та мріє про вільний Крим, де змогла б знову підняти кримськотатарський і український прапори. Своєю історією Гайде Різаєва поділилася із Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Народжена у депортації, в Узбекистані, Різаєва у 1995 році переїхала з родиною назад до Криму. Після Революції Гідності на півострів більше не повернулася.
"Я усвідомлювала, що це – російський слід, і все, що відбувається на Майдані, не просто так. Це зроблено для дестабілізації країни. І я не могла залишитися осторонь, щоб не дати шанс перемогти справедливості", – згадує Гайде.
Вона працювала в Господарському суді Сімферополя, але з 2014 року присвятила себе волонтерству. Різаєва вперше потрапила у полон в липні 2014 року на Луганщині.
"Поїхали відвозити гуманітарну допомогу бійцям "Айдару". Вони розташовувалися в селі Половинкине Старобільского району Луганської області. Переплутали блокпости, останній блокпост український нас не попередив, що наступний – вже блокпост сепаратистів. Так ми потрапили до полону ЛНР. Коли я сказала: "Слава Україні", вони перепитали. А потім я побачила шеврон 'Новоросія'", – ділиться Гайде.
Її повернули в грудні. Гайде почала займатися пошуком та обміном полонених. А вже у лютому 2015-го знову потрапила до полону бойовиків так званої ЛНР.
"Мені мали віддати двох полонених, я приїхала на блокпост, приїхали з їхнього міністерства держбезпеки, сказали – "ваші з луганськими домовленості для нас жодного значення не мають. Ми росіяни, у нас повністю весь штат росіян". І мене вдруге взяли у полон. Там немає закону, ти там не покличеш до себе адвоката, тобі не передадуть їжу, речі, не дадуть телефон. Це пекло. Якщо пекло існує на землі, то це полон, російський, безумовно", – описує вона.
Вдруге в полоні вона провела 5,5 місяців. Згодом працювала радницею Леоніда Кравчука в Мінській тристоронній контактній групі.
"У моїх повноваженнях було вести переговори щодо конкретних людей. Ми швидше змогли обміняти багатьох", – розповідає Різаєва.
Після початку повномасштабного вторгнення Гайде допомагала евакуйовувати людей з окупованих Бучі, Ворзеля та Ясногородки. Їй вдалося вивезти понад 200 людей завдяки сміливому плану, що надихнув авторів фільму "Буча".
"Я чудово знала, що росіяни не вбиватимуть на блок-постах громадян тих країн, які до них дружні – громадян Казахстану. Мені в голову прийшла ідея – подзвонити Костянтину Гудаускасу, який мав казахський паспорт. Так і народилася блискуча успішна операція з порятунку людей з Бучі, Ворзеля, Ясногородки", – згадує волонтерка.
Гайде вважає, що про її життя можна було б зняти серіал. Нині мріє про звільнення Криму, щоб нарешті побачити рідних та відвідати могилу батька.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook