Російська Федерація знищує культурну спадщину України і для неї це системна дія. Задача української сторони — разом напрацювати і адвокатувати шляхи відновлення справедливості на міжнародний арені. Наразі є багато історичних та професійних нюансів в процесі оцінки збитків, нанесених культурній спадщині, зокрема на території окупованого Криму.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Про це заявила незалежна дослідниця, фахівчиня з питань музейної справи та культурної спадщини Катерина Чуєва під час пресподії на тему: “Оцінка збитків, завданих російською агресією в сфері культурної спадщини: виклики та рішення”, повідомляє кореспондентка Суспільне Крим.
"Є кілька громадських організацій, які ведуть цю роботу стосовно Криму, зокрема, Кримський інститут стратегічних досліджень одна з них, і ще є кілька ініціатив дуже важливих. В чому тут є найголовніша проблема — це те, що моніторинг переважно доводиться вести дистанційно. Тобто, якщо певні об'єкти на території України, вільної України, маю на увазі, вільної частини, можна фізично, як от роблять археологи, можна приїхати і дослідити, тобто зробити повноцінну фіксацію — описи, заміри, все, що для цього потрібно — то те, що стосується окупованих територій, це дистанційне абсолютно. Тобто це OSINT, відкриті джерела та аналіз відкритих даних", — розповіла вона.
Також Чуєва зазначила, що деякі організації використовують супутникові знімки, як можливість фіксувати те, що відбувається на окупованих територіях. Проте такий метод збору даних доступний не для всіх об'єктів, а також вимигає постійної співпраці з іноземними організаціями, які можуть фахово допомогти.
"Ми не бачимо, ми не є присутні на цій території, ми не можемо відповідно офіційні зробити висновки. Наскільки я розумію, це найбільший виклик в принципі для всіх ініціатив, які з цією темою працюють", — наголосила дослідниця.
За словами Чуєвої, також великою проблемою є те, що дані стосовно загальної кількості, якості і стану об'єктів культурної спадщини в Криму, були неповними і на момент 2014-го року. Наразі вони залишаються недоступними значною мірою. Дослідниця нагадала, що система обліку музейних фондів була децентралізована в Україні.
"Вона ( система — ред.) власне покладалася на кожний музей. І міністерство культури, як центральний орган, ніколи не мало повного списку музейних предметів. Більше того, ми розуміємо, що, наприклад, музейні фонди постійно поповнюються, в результаті археологічних досліджень тощо. Тобто, що де-факто станом на зараз зберігається, наприклад, в музеях Криму, ми маємо тільки дуже поверхневе уявлення і можемо тільки частково відтворити. Це величезний виклик в будь-якому випадку для держави", — зауважила Чуєва.
Музейний реєєстр
"Міністерство, починаючи з 2014-го року, підходило до цього питання, але мушу бути відверта, мені здається, що в нас завжди бракувало спроможності цього органу, там були люди, які дуже щиро хотіли зробити і допомогти, але їм фізично бракувало цієї спроможності", — зазначила Катерина Чуєва.
Дослідниця зауважує, що міністерство ніколи не мало достатнього фінансування для великих програм, особливо після початку повномасштабного вторгнення. За її словами, органи влади самі шукають виконавців або джерела фінансування для важливих проєктів.
"Наприклад, стосовно реєстрів, це велика заслуга Анастасії Бондар, яка зрушила питання фінансування обох реєстрів і нерухомої спадщини, і питання музейного реєстру", — заявила Чуєва.
Вона також підкреслила важливість підтримки таких ініціатив, адже без належного фінансування важко досягти значних результатів.
Що стосується окупованого Криму, то Чуєва нагадала про існування великої державної ініціативи — Кримська платформа. Вона зазначила, що якби експерти, об'єднані цією платформою, могли працювати в постійній робочій групі з мінімальним фінансуванням, це дозволило б виконувати великий обсяг роботи, який неможливо зробити на волонтерських засадах.
На думку Чуєвої, Кримська платформа вже зробила чимало, але потребує узагальнення зібраних даних. Вона вважає, що цифровий реєстр музейного фонду може стати важливим кроком у вирішенні цього питання.
"Але тут ще велике питання того, що кримські фахівці виїхали тільки частково, частина з них в інших країнах, частина залишилася в Криму. І це питання просто доступу і фаховості — чи про будь-яке місто, чи музей, то найкраще його знатимуть тільки ті, хто в ньому працює і на місці", — розповіла фахівчиня.
Чуєва пояснила, що найкращі знання про стан об’єктів культурної спадщини в Криму мають місцеві фахівці, які залишилися на окупованій території. Це ускладнює доступ до важливої інформації.
"З Кримом і з іншими окупованими територіями є та сама проблема: якщо, наприклад, з Луганської та Донецької областей частина людей виїхала, то в Криму дуже багато людей залишилось. Вони зараз працюють у цих російських власне юридичних особах, які замістили українські, в тому числі серед музеїв і пам'яткоохоронних органів. І лише частина цієї інформації нам доступна ззовні, це найбільший виклик, мабуть. Я нічого нового не сказала, але мені здається, що зафіксувати цей статус кво і нарешті від нього відштовхнутися вже дуже час"
У межах актуалізації інформації щодо стану культурної спадщини є два головних "актори", від яких потрібна активна участь — це прокуратура АРК та представництво президента України в АР Крим.
Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар розповіла, що наразі на тимчасово окупованих територіях знаходиться близько двох мільйонів рухомих пам’яток культурної спадщини України.
"Ми почали збирати інформацію від обладміністрації на кінець 2021-го року. І ось ці 105 тисяч, які ми зібрали і які зараз завантажені в реєстр нерухомої спадщини, вони саме за даними на той час, власне вже були окуповані Крим, частина Луганської і Донецької областей, тому ця інформація туди не потрапила. Наразі на ТОТ знаходиться близько двох мільйонів рухомих пам’яток культурної спадщини. Надалі для того, щоб ця інформація туди потрапила, відповідно ми будемо працювати певно що з архівними документами, здебільшого. Є архівні матеріали, завдяки яким можна відновити інформацію щодо предметів культурної спадщини", — наголосила Бондар.
Про проведення Третьої швидкої оцінки збитків та потреб (RDNA3)
Заступниця міністра культури зазначає, що недоотриманий прибуток від туризму є частиною оцінки, яку проводили в рамках Третьої швидкої оцінки збитків та потреб (RDNA3) разом зі Світовим банком і ЮНЕСКО.
"Недоотриманий прибуток від туризму, він входить в RDNA, який ми робили зі Світовим банком із ЮНЕСКО разом. Те, що ми втрачаємо зараз, повинно обов'язково і буде входити в оцінку. Здається, за RDNA, загальні збитки по недоотриманому прибутку від туризму складали 8 млрд доларів. Тут вже це стосується і глобального економічного розвитку, це і інфраструктура готельного, всього туристичного сектору, і власне сам економічний розвиток громад, бо для того, щоб заохочувати людей подорожувати, це і внутрішній туризм, в тому числі, не тільки зовнішній", — наголосила Бондар.
Вона пояснила, що електронна частина реєстру вже існує та доступна на сайті Міністерства культури, хоч наразі вона представлена у форматі документу.
"Те, що ми зараз працюємо над впровадженням електронної частини реєстру, не означає, що його не існує як факт. Він є, він завантажений на сайті Міністерства культури, його можна відкрити, просто він у форматі документу, і подивитися там по всіх областях", — наголосила заступниця міністра культури.
Вона підкреслила, що електронні реєстри повинні бути інтероперабельними, тобто взаємодіяти один з одним для кращого відображення статистичних даних.
Також Бондар зазначила, що електронні системи повинні бути синхронізовані для кращої координації дій, зокрема щодо пошкоджень та відновлення об’єктів.
"Наразі в державі є кілька електронних систем, які збирають інформацію по пошкодженням, як-от РПЗМ, Dream і так далі. Нам потрібно, щоб вони всі між собою були синхронізовані", — зауважила вона.
Бондар розповіла, що вони звернулися до ЮНЕСКО для актуалізації інформації про стан культурної спадщини в Криму, адже там розташована пам'ятка, яка повинна бути під їхнім захистом.
"Ми чекаємо відповідь, що саме вони роблять і як вони пропонують діяти з точки зору міжнародного права, тому що доступу на ці території в України немає. За нашим законодавством на цій території також заборонено доступ іноземним громадянам", розповіла вона.
Підсумовуючи Бондар зазначила, що ця ситуація є певним правовим прецедентом, оскільки доступ до окупованих територій обмежений, але це не означає, що ситуація безвихідна.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp та Facebook