В Україну повернулися майже 30 тисяч людей з Криму: як кримчанам виїхати з окупації

Ексклюзивно

У Державній прикордонній службі кажуть, найчастіше з окупованого Криму українці повертаються саме через пункт пропуску "Колотилівка-Покровка" на Сумщині. Там діє гуманітарний коридор. Через нього з окупації повернулися майже тридцять тисяч громадян України. Виїжджають з Криму і через треті країни. Там умови відрізняються від тих, які діють на гуманітарних коридорах. Зокрема, жорсткіші вимоги до документів.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Суспільне Крим поспілкувалось з представниками ДПСУ та з кримчанами, яким вдалося виїхати з окупованої території Криму.

Волонтер Олексій Єфремов виїхав з окупованого півострова восени 2022 року. Він розповів, що знав, що через відкриту проукраїнську позицію його або заарештують, або мобілізують до російської армії.

"Я там в списках екстремістів значився ще з 2014-1015 років. Звичайно, були переживання. Я сидів декілька днів у Москві, моніторив ці чати. Я тоді ще не знав про ці гумкоридори. Випадково для себе відкрив інформацію, що можна напряму в Україну попасти. Тобто, коридор, який працює лише на в'їзд для громадян України", — розповів Єфремова.

Олексій Єфремов. Фото: Суспільне Крим

Після того, як Олексій потрапив на підконтрольну територію України, вирішив, що повинен допомагати землякам, які виїжджають з окупованого півострова. Нині кримчанин модерує групи в соцмережах, де люди можуть отримати інформацію щодо виїзду з окупації. Зокрема, через пункт пропуску "Покровка" на Сумщині.

"Головне рішучість і перебороти страх, що обов'язково знайдуть щось в телефоні, мене не пропустять, не випустять з Росії. Перевірити на сайті держпослуг чи не має у тебе заборони на виїзд із РФ, боргів, кредитів, які можуть тебе застопорити на кордоні", — зазначив він.

У Державній прикордонній службі повідомили, що найчастіше з окупованого Криму українці повертаються саме через пункт пропуску "Колотилівка-Покровка" на Сумщині. Там діє гуманітарний коридор. Через нього з окупації повернулися майже тридцять тисяч громадян України.

"Мова не лише про тимчасово окупований Крим — про територію, наших громадян, які там знаходяться. Саме головне, що наші громадяни мають розуміти, що за будь-яких обставин громадянин України не може бути обмежений у праві повернутися додому. Навіть якщо вони не матимуть всіх необхідних документів, які дають право на перетин кордону. Будь-який документ, який ідентифікує особу, як громадянина України, це вже підстава для того, щоб ця особа, ця людина могла потрапити на територію України", — розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

Кримчанка Гаврилова Любов раніше проживала у Феодосії. Після смерті сина жінка оформила опіку на онуків. Через побоювання, що окупаційна влада може відібрати у неї дітей, вирішила виїжджати з Криму.

Гаврилова Любов з онукою. Фото: Суспільне Крим

“Ми їхали через Кримський міст. Доїхали до Колотилівки. Уже на самому кордоні, звичайно, ФСБ нас перевіряли. Мене залякували, що заберуть дітей, що мене заарештують”, — розказала вона.

Єгор і Валерія, разом із бабусею, яку називають мамою, вже кілька місяців живуть у модульному містечку для переселенців біля Києва. Діти розповідають, що вперше за декілька років почувають себе в безпеці.

Єгор Гаврилов. Фото: Суспільне Крим

“Як війна почалась, так і (окупанти - ред.) почали пропагувати в терористичному плані проти України. Говорили, що України не має існувати. Українських дітей потрібно вбивати”, — розповів онук Любові Гаврилової.

Родині довелося робити для дітей українські документи. Бо лише в Єгора було свідоцтво про народження, видане ще до російської окупації Криму. У модульному містечку дають не лише прихисток, а й юридичну допомогу.

“Конкретно з Криму у нас проживає три родини. Людям потрібно дуже багато з оформленням документів. Наприклад, родина, яку ви знімали, приблизно за два місяці діти змогли отримати паспорт громадянина України, діти змогли отримати закордонний паспорт України", — розповіла керівниця модульного містечка для переселенців Аліна Бояр.

Виїжджають з Криму і через треті країни, розповідає голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Там умови відрізняються від тих, які діють на гуманітарних коридорах, зокрема жорсткіші вимоги до документів.

"У когось нема російських закордонних паспортів, і тут уже важко виїхати, у когось нема українських закордонних паспортів. У когось є українські паспорти внутрішні, але вже там треба вклеювати фотокартку. Ну, наприклад, вже повномасштабна агресія 2 роки, і вже протягом 2-х років не можна зробити документи, як це можна було робити раніше в Херсонській області. Тому в індивідуальному такому плані. Ми і надаємо інформацію, на сайті кримськотатарського ресурсного центру", — зазначив Барієв.

У випадках, коли кримчани виїжджають за російськими закордонними паспортами, теж можуть бути певні нюанси.

“Люди їдуть через Польщу, люди їдуть через Молдову, літаком летять. Але там є такий нюанс, що вони прилітають в Молдову по російському закордонному паспорту, який треба мати, і там людей розвертають просто, як громадян росії, як підозрілих, як не бажаних...Навіть, якщо тебе пропустять в Молдову, тебе можуть розвернути на українському кордоні. І сказати, щоб ти їхав в консульство отримував "білий паспорт" свідоцтво на повернення в Україну. Там люди також сиділи чекали по 2-2.5 місяці”, — зазначив Олексій Єфремов.

Прикордонники радять українцям, що хочуть виїхати з російської окупації, бути готовими до ретельних перевірок речей, документів та гаджетів російськими силовиками.

Автор Василь Мамчук

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook