Війна та окупація продовжують впливати на екосистеми Криму, зокрема на стан Чорного моря та доступ до прісної води. Наслідки забруднення морського середовища можуть відчуватися десятиліттями, а зниження запасів води у водосховищах за певних умов становитиме загрозу для населення півострова.
Про це розповіли Кримськотатарському ресурсному центру доктор біологічних наук Павло Гольдін та декан факультету природничих наук НаУКМА Євген Хлобистов.
За словами Павла Гольдіна, на ситуацію в Чорному морі впливають як військові, так і невійськові фактори. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році фіксували загибель чорноморських дельфінів, зокрема біля узбережжя Туреччини.
У 2023 році, за словами науковця, на стан північно-західної частини Чорного моря вплинув підрив Каховської греблі. Значний обсяг прісної води потрапив у море, що спричинило розмноження токсичних дрібних водоростей.
«Цвітіння було дуже сильним після вибуху Каховської греблі, а зараз цвітіння повторюється частіше та сильніше. Тому ризик отруєння всіх морських тварин, включаючи дельфінів, значно зростає», — зазначив Павло Гольдін.
Ще одним фактором стала аварія танкера, яка сталася у грудні 2024 року. За словами Гольдіна, вона призвела до значного забруднення вод Криму, Кавказу та східної частини Чорного моря. Частина забруднювальних речовин досі залишається в морі та під водою і потрапляє на пляжі.
«Наслідки цієї аварії будуть відчуватися щонайменше 20 років», — сказав учений.
На стан морської екосистеми також впливають затонулі кораблі та зброя. За словами Гольдіна, токсичні речовини, вибухівка та метали потрапляють у морське середовище, де можуть накопичуватися в організмах живих істот.
«Виробляються не лише мікробні продукти, а й інші токсичні речовини, наприклад, зброя, вибухівка, різні метали. Вони потрапляють у морське середовище, поїдають живі організми, осідають у їхніх тілах і водночас допускають різні токсичні ефекти», — пояснив науковець.
Окремою проблемою залишаються запаси прісної води на півострові. Загальний технічний об'єм штучних водосховищ Криму становить приблизно 334,2 млн м³. Після припинення роботи Північно-Кримського каналу середня наповненість водосховищ становить 50–80%, зазначив Євген Хлобистов.
За його словами, за наповненості водосховищ на рівні 80% цього обсягу достатньо для раціонального споживання населення та соціальних, промислових і сільськогосподарських потреб.
Водночас експерт зазначив, що точно оцінити стан водних ресурсів складно через невизначеність щодо плинності басейнів та розподілу води між окремими водосховищами. Попри створення системи перекачування води між ними, погіршення стану окремих водосховищ може створювати загрозу для місцевого водокористування.
«Якщо загальний об'єм водосховищ менший за 200 мільйонів м³, це може становити серйозну загрозу для населення-споживачів прісної води», — сказав Хлобистов.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.