На початку повномасштабного вторгнення на Буковину евакуювали майже 140 дітей з дитячих будинків Миколаївщини. Їх поселили в дитячий табір, директор якого згодом взяв під опіку двох евакуйованих дітей.
Ігор Тимко розповідає, що вони з дружиною планували всиновити дитину ще з початку подружнього життя. Вирішили це зробити, коли побачили як діти з дитбудинку ладнають з їхніми. Суспільне Чернівці розповідає про досвід створення прийомної сімʼї та адаптацію дітей в новій родині.
Першими познайомились діти
Ігор та Наталія Тимко мають трьох власних дітей. Найстарший син Едуард вже одружений, а молодші Артур та Злата живуть з батьками. Ігор розповідає, що почали думати про те, щоб всиновити дитину після народження першого сина. Коли народився другий – вирішили, що якщо в пологовому будинку хтось залишить немовля, то вони його всиновлять. Проте цього не сталося.
Діти з евакуйованих дитячих будинків жили у таборі, яким керує Ігор Тимко, приблизно рік. Вони ходили у місцеву школу, а з навчанням їм допомагали студенти педагогічного університету з Бучі, які також тимчасово переїхали на Буковину.
Згодом подружжя помітило, що їхня дочка почала дружити з двома дітьми з дитбудинку – Альбіною та Анжи. Потім почала запрошувати їх до себе. Так поступово і самі почали звикати до дітей, розповідає Наталія.
"Багато дітей було, з якими вона гралася, але саме їх сприйняла дуже близько до себе. Навіть ніби відчувала, що це скоро будуть, як рідні. Потім, коли Анжи сказав: "Чи можна вам сказати "мама"?", це ще більше розтопило моє серце і я просто не могла сказати ні", – розповідає жінка.
Коли частину Миколаївської області деокупували, евакуйованих дітей почали повертати в дитячі будинки. Тоді Ігор та Наталія вирішили стати прийомними батьками.
Проводять час сімʼєю
Альбіна та Анжи живуть у прийомній сімʼї вже два роки. У Чернівцях вони почали ходити до нової школи, а також на спортивні гуртки та в музичну школу. Альбіна обрала фортепіано, а Анжи – саксофон, щоб грати як тато. Діти розповідають, що у Чернівцях їм подобається, особливо парк імені Шевченка та вулиця Ольги Кобилянської.
Батьки стараються проводити більше часу з дітьми. Разом вони грають в настільні ігри, ходять в басейн, а також їздили на відпочинок.
Син подружжя Артур каже, що спершу поява прийомних дітей в сімʼї сприймалась незвично, а зараз проводить багато часу разом з братом.
"Ще не знав, що вони будуть з нами. Потім вже якось здружилися, я йому дарую машинки, з собою на рибалку брав. Правда, він мені не одну вудочку поламав", – сміється Артур.
"Важливо, щоб діти відчули любов"
Ігор розповідає, дітям потрібен час для того, щоб звикнути для життя в сімʼї. Адаптація деколи була складною, але вони з дружиною готувалися до можливих проблем та проходили спеціальні курси. Також подружжю допомагали психологи та досвід інших прийомних сімей.
Чоловік розповідає, що важливо налагоджувати контакт з дитиною попри труднощі, аби не травмувати її. За його словами, коли діти відчувають безумовну любов від прийомних батьків, то починають поводитись лагідніше і проявляти любов взаємно.
Мені самому незрозуміло звідки, але ось в Анжи від самого початку була така любов до сім'ї, до родини. Тобто для нього мама й тато – це дуже цінно", – розповідає чоловік.
Під час адаптації були моменти, коли важко було зрозуміти, що робити далі та як правильно вчинити, розповідають прийомні батьки. Ігор каже, що важливо розуміти, що всиновлення дитини – непростий процес, до якого потрібно готуватись. Тому рішення створити прийомну сімʼю, на думку чоловіка, мають підтримувати обоє партнерів та їхні діти.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини