Скільки депутаток були у складі Чернівецької міськради у різні роки

Чернівецька міськрада. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці

У складі першого скликання Чернівецької міської ради зі 110 депутатів майже 14% були жінками. Цей склад діяв з 1990 по 1994 рік. Відтоді було ще сім скликань, й наразі кількість депутаток у раді становить майже 43%.

Суспільне Чернівці дізналося, як змінювалася кількість депутаток у міській раді та чи спрацювала гендерна квота у партіях.

З 1994 по 2010 роки жінок у раді було від 15% до 17,8%. Виключення – третє скликання міськради, в якому із 65 депутатів було 17 жінок – це понад 26%. Про це йдеться у відповіді міськради на запит Суспільного.

Водночас інформація про кількість депутаток у розрізі фракцій є, починаючи з п'ятого скликання. Зокрема, того скликання депутатки входили до фракцій Республіканська партія України, "Жінки за майбутнє", "Народний союз "Наша Україна", Опозиційний блок "Не так!", "ВІЧЕ", "Блок Юлії Тимошенко", "Батьківщина" та "Української соціал-демократичної партії";

У шостому скликанні міськради було 10 депутаток – це 16,7% від депутатського корпусу. Вони представляли партії "Фронт змін", "Батьківщина", "Свобода", "Партію регіонів", Республіканську партію України та партію "Наша Україна".

Що змінила гендерна квота

У складі сьомого скликання зменшилася загальна кількість депутатів до 42, а жінок з них було 14,3%. По одній депутатці представляли партії "Рідне місто", "Самопоміч", Громадський рух "Народний контроль", "Батьківщина", "Свобода" та "Блок Петра Порошенка".

Це скликання діяло з 2015 року – саме тоді запровадили гендерну квоту, коли у списках партій на виборах мало бути не менше 40% жінок. Втім тоді за недотримання квоти не було відповідальності.

Лише на місцевих виборах у 2020 році запрацювала норма, за якою виборчий список партії не реєстрували, якщо у ньому не було щонайменше 40% жінок. Так більшість партій дотрималися гендерної квоти, розповіла у коментарі Суспільному аналітикиня з партійних фінансів Руху ЧЕСНО Вікторія Максимова.

"Тут першочергово йдеться про гендерну рівність, бо тоді в суспільстві були стереотипи до політикинь: нібито вони не можуть виконувати цю роботу. Крім того, жінкам в принципі складніше проходити у будь-які представницькі органи, де потрібно обиратися. Коли немає сприяння тому, аби жінок додавати у виборчі списки, відповідно, вони ігноруються", – каже Максимова.

На початку роботи восьмого скликання міськради із 42 депутатів було 15 жінок, тобто майже 36% – це найбільше з усіх скликань. Депутаток не було й досі немає тільки у фракції "Рідне місто".

Через повномасштабне вторгнення деякі депутати й депутатки достроково склали повноваження. Тоді їх замінили наступні кандидати у списках партії, більшість з них – жінки. Відтак представництво жінок у раді зросло до майже 43%.

"Те, що майже половина депутатів це жінки – справді хороший показник для міської ради обласного центру. Все ж таке не часто зустрічається. Рада – представницький орган, який найкраще функціонує, коли представляє інтереси максимально різного кола людей конкретної місцевості, зокрема, жінок, нацменшин тощо", – каже Максимова.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: infred.nov@gmail.com.