Чи може навчання в ПТУ бути престижним? – інтервʼю з директором одного з училищ Чернівців про попит на профтехосвіту

Цьогоріч професійно-технічне училище №8 в Чернівцях оновить десять майстерень за півтора мільйона євро від Євросоюзу. Відтак зможуть навчати більше студентів. Це училище — одне із п'ятнадцяти в області, де готують фахівців робітничих професій: швачок, кухарів, офіціантів, барменів.

Очільник закладу Роман Цвірінько каже, батьки хочуть, щоб діти здобували вищу освіту, але мало цікавляться, де вони потім працюватимуть. Водночас переконаний, що попит на робітничі професії зростатиме. Чому дехто досі вважає, що ПТУ – непрестижно, як планує збільшувати набір студентів та які можливості з'являться для них після ремонту у закладі — розповів в інтерв'ю Суспільне Чернівці.

У суспільстві є думки: “ПТУ це непрестижно” або “Якщо людина набрала мало балів і не вступила у виш, то піде в училище”. Як ви таке коментуєте?

Я сам закінчив профтехучилище, тому вважаю, що освіта має бути ступеневою. Розумію, що математики чи гуманітарії вступають до вишів з перспективою одразу чогось досягнути. Але інженерні професії мають починатися з робітничих і поступово рости з перспективою закінчити коледж чи університет.

Нарешті звернули увагу на профтехосвіту. За роки незалежності цього не робили. Зараз попит на таких фахівців буде більшим, а зарплата високою. Досвід наших дітей, які вже виїхали до європейських країн, показує, що їх там цінують.

Якою є мотивація студентів? Чи всі приходять зі свідомим вибором куховарити чи шити?

— Більшість студентів вмотивовані і переважно працевлаштовуються. Звичайно, є й такі, які не знають, чого хочуть. Але вони поступово звикають і потім ще дякують. З кухарями немає проблем з набором. Переважно планують залишатися в Україні.

На вашу думку, що потрібно робити, щоб навчання у ПТУ вважали престижним, й чия це відповідальність: держави чи керівника закладу?

З держави зараз тяжко щось взяти, бо ми у стані війни. Звичайно, це й наша відповідальність, бо треба заробляти гроші, чим більше, тим краще. Крім цього, треба брати участь у проєктах, бажано європейських. Практика показує, що міжнародні донори готові вкладати гроші у престижність робітничих професій. Але виграти проєкт не так легко, бо потрібні підготовлені спеціалісти, які будуть їх писати.

Ми не можемо сказати, що держава не допомагає. У 2021 році ми створили науково-практичний центр на базі їдальні. Для цього держава виділила 970 тисяч гривень на сучасне обладнання.

Суспільне Чернівці

Пізніше почали створювати туристичну агенцію, але зараз роботу припинили через інші ремонти й відсутність приміщення. Хотіли створити хаб з підготовки кухарів за реформою шкільного харчування. Цьогоріч подавалися на державне фінансування й писали про потребу у 4 мільйонах гривень. Нас не відібрали, бо держава зараз надає перевагу в напрямку захисту.

Ви співпрацюєте з громадами. Що це вам дає у питаннях працевлаштування і набору?

— По-перше, ми укладаємо договори про співпрацю з відділами освіти територіальних громад. Наразі маємо таких 30 угод. Це допомагає тісніше спілкуватися, вони відправляють на курси та стажування. По-друге, ми спробували виїжджати з майстер-класами. Зокрема, мали такий досвід у Красноїльській громаді. Ми побачили, що учасники краще сприймають, коли пояснює дитина. Побачимо, чи вплине це на набір.

Маю надію, що ми "витягнемо" вступну кампанію, попри складнощі, які пов'язані зокрема з виїздом дітей за кордон. Зважаючи на це, ми запланували цьогоріч прийняти 180 людей. У нас перехідний контингент приблизно 200 вступників. Станом на 1 вересня мало б бути 465 людей. Ще 5 років тому на кухаря-кондитера претендувало 4-5 вступників. Зараз набираємо, але набагато складніше.

А з чим це пов'язано?

— Кордон. Я думаю, що цю тенденцію всі розуміють, але ми мусимо це пережити. Я не знаю, яка демографічна ситуація, але, напевно, вона теж впливає. Крім цього, у нас навчаються переважно діти з сільської місцевості, бо є гуртожиток.

У нас є різні заклади, й дитина сама обирає. Але є й старі традиції, коли батьки кажуть: “Ти маєш здобувати вищу освіту”. Думаю, їх менше цікавить, де ти маєш з тією освітою працювати, головне — отримати.

Наразі училище є учасником проєкту EU4SkillsПроєкт EU4Skills – це програма підтримки реформи професійно-технічної освіти в Україні. Програма спрямована на підвищення ефективності реформи, покращення якості профтехосвіти та відповідності потребам ринку праці.. Як покращуєте умови?

Проєкт EU4Skills передбачає заміну і повний капітальний ремонт усіх приміщень. На це передбачили майже півтора мільйона євро. За угодою ми маємо додати й свої гроші поміняємо силовий трансформатор. У межах проєкту облаштовуємо 10 майстерень: для кондитерів, кухарів, офіціантів, барменів, кравців-закрійників, швачок-вишивальниць. Це розширює наші можливості, бо зможемо одночасно навчати 720 осіб.

Суспільне Чернівці

У кожній майстерні будуть інтерактивні дошки або великий телевізор, де можна показувати всі операції. На дві швейні майстерні маємо 40 машинок. Уже частково їх використовуємо. Діти задоволені, бо вони хочуть вчитися на сучасному обладнанні, а не на швейних машинках 40-60-х років.

За проєктом ремонт мали б завершити до кінця року, але я думаю, що до жовтня впораємося. Донор німецький банк розвитку KfV. Тобто усі тендери й роботи контролюють вони.

Суспільне Чернівці

Аби забезпечити практику студентам, ви співпрацюєте з підприємствами області. Серед них ресторани, турагенції. Як це впливає на працевлаштування?

— Тримаємо контакт з 50-80 закладами. На практику беруть лише по одній людині. Також співпрацюємо зі швейними підприємствами, особливо з релокованими. На роботу беруть. Хоча в нас тут ринок не безмежний, бо ще є Чернівецьке вище кулінарне училище ДТЕУ. Але конкуренція це нормальне явище. У чомусь ми кращі, а в чомусь вони. Стараємося підтягуватись.

Є такі діти, які відкрили свої невеликі підприємства з індивідуального пошиття у колишніх Новоселицькому та Сокирянському районах. Наш випускник Микола Тиміш відкрив свою кав'ярню, а випускниця Марія Даскалюк є однією із кращих модельєрок в області. Є студенти, які вже під час навчання працюють су-шефами. Також багато працюють за кордоном шефами у ресторанах. Важко простежити усіх, бо після випуску з частиною втрачаємо зв'язок.

Зважаючи на реформу профтехосвіти, яку стратегію ви розробляєте?

У нас є стратегія розвитку, бо інакше не давали б гроші на проєкти. Зараз ми закінчуємо роботу з майстернею. Надалі будемо працювати з дорослими, бо у школах і дитячих садках є багато кухарів. Їм треба дати і знання, і документ про освіту. Йдеться не тільки про стажування. Будемо разом з навчально-методичним центром розробляти програму підвищення кваліфікації.

Розпочали роботу з туризмом. Займаємося питанням ліцензування спеціальності “майстер готельного обслуговування”. У нас є готель, куди під час повномасштабної війни ми поселили переселенців. Готель треба відновити: долучити його другу частину, щоби зробити чотири номери “напівлюкс”. Опісля студенти зможуть проходити там виробниче навчання.

Читайте Суспільне Чернівці в Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: infred.nov@gmail.com.