У Чернівцях наразі не погодили викуп однієї із земельних ділянок для розширення Центрального кладовища за понад 11 мільйонів гривень. У міській раді таку вартість вважають «свідомо завищеною» й кажуть, що ділянку оцінили у 70 тисяч гривень.
Адвокат власника ділянки називає цю ціну замалою й готовий судитися. Суспільне Чернівці розповідає, які позиції у сторін та чому депутати відмовилися затверджувати ціну, яку запропонував власник, з четвертої спроби.
Яка позиція міської ради
У проєкті рішення, яке опублікували на сайті міської ради, йдеться про відмову затверджувати викупну ціну ділянки у розмірі понад 11 мільйонів гривень. Це ділянка площею 0,4 гектара у селі Коровія, яка межує із Центральним кладовищем.
«Всеукраїнська спілка оцінювачів землі зробила рецензію на звіт про експертну грошову оцінку [від власника ділянки, – ред.] й вказала, що звіт виконаний неякісно, не відповідає нацстандарту №1,Національний стандарт № 1 — це «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.У разі зауважень, це означає, що звіт про оцінку майна складений з порушенням законодавства — у ньому використані неправильні підходи, не враховані ключові принципи оцінки або оформлення документа не відповідає встановленим вимогам. Такий звіт є недійсним або потребує доопрацювання. і там свідомо завищена ціна».
За словами директорки міського департаменту урбаністики Мар'яни Гаврилици, раніше також відмовляли у викупній ціні у розмірі 7 мільйонів гривень. Водночас торік сусідню ділянку купили за 70 тисяч гривень.
За словами Гаврилици, після ухвалення цього рішення міська рада може подати позов до суду, який має встановити остаточну вартість землі.
Чому депутати тричі не голосували
За проєкт рішення про відмову у затвердженні викупної ціни земельної ділянки голосували чотири рази. Тричі не вистачало голосів депутатів, щоб ухвалити рішення: частина не голосувала або утримувалася.
На думку деяких депутатів, 70 тисяч гривень – замала ціна. Вони запитували, чи може міськрада пропонувати власнику вищі суми або провести ще одну експертну оцінку, аби дійти згоди й не судитися.
«Ми розуміємо, що нам необхідна ця земельна ділянка, бо ми не маємо, де ховати людей. Ми граємося з людьми. Хочемо у них забрати задурно і нічого їм практично за це не дати. Ми заходимо на роки в суди — і що ми вирішуємо? Чому ви вважаєте, що 11 мільйонів гривень це багато?», – говорила на сесії депутатка від фракції «Народний контроль» Яна Брус.
«1700 гривень за сотку – нереальна ціна. Вона суттєво занижена. Суди можуть тривати роками. Це не пришвидшує процес. Я за те, щоб не відмовляти й не підтримувати, а довивчити: щоб переконатися, що немає можливості провести іншу експертну оцінку», – говорила на сесії депутатка від фракції «Слуга народу» Оксана Зубжицька.
Директорка департаменту урбаністики Мар'яна Гаврилица відповіла, що експертиза оцінила ділянку у 70 тисяч гривень. Відтак більшу ціну власнику пропонувати не можуть, бо це буде порушенням закону. Другий експертний звіт теж не можуть робити, бо немає підстав – інакше це вважатиметься неправомірним використанням бюджетних грошей.
На запитання депутатів про те, чому виникла така різниця в оцінці землі, Гаврилица відповіла наступне:
«Їхній експерт взяв земельні ділянки у першій лінії, які є комерційного призначення, не проаналізувавши містобудівну ситуацію. Коли київська компанія проводила рецензію, то вони так і наголосили, що це свідомо завищена ціна, і вони не враховували, що це землі сільськогосподарського призначення».
Яка позиція власника ділянки
За словами адвоката Георгія Фортуни, який представляє інтереси власника ділянки, його клієнт не відмовляється продавати землю, але хоче зробити це за, на його думку, справедливою ринковою ціною.
«Чому на аукціоні земля оцінюється по 800 гривень за квадратний метр, а йому пропонуєте по 15? Це ж стартова 800, а продають не по 800, і по 1200, і по 1500. Домовитися — це коли обидві сторони дійшли до спільного знаменника. А не надиктувати умови і намагатися всіляко, навіть за допомогою суду, схилити людину, примусити».
За словами Гаврилици, власнику пропонували ділянки для обміну – площа на площу, але він відмовився. На це адвокат каже, що хочуть ділянку, яка відповідатиме за вартістю. Одну таку пропонував він, але отримав відмову.
Гаврилица каже, вартість запропонованої ділянки набагато вища, а, згідно із законом, первищення може бути не більше, ніж на 10%, а ці відсотки має відшкодувати одна зі сторін.
Що зрештою вирішили
Переговори з власником ділянки тривали рік, каже Гаврилица. Оскільки сторони не дійшли згоди щодо вартості землі, вирішити це питання має суд, а у листопаді завершується термін, коли рада може подати позов.
За словами директорки, ухвалення рішення про відмову в затвердженні ціни, яку запропонував власник, дає можливість йти до суду. Відтак суд має провести свою оцінку й встановити ціну, яка задовольнить усі сторони.
Водночас якщо міська рада впродовж року не ухвалює рішення про викуп землі для суспільних потреб та не йде в суд, то впродовж двох років не має права ухвалювати подібні рішення.
Зрештою присутні депутати підтримали проєкт рішення одноголосно. Водночас, скільки можуть тривати суди, наразі невідомо.
Раніше вже був суд
Раніше міська рада вже судилася з власником цієї ділянки, але програла у суді. У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року йдеться, що планували викупити ділянку за понад 58 тисяч гривень.
Суд визначив, що міська рада не у повному обсязі проінформувала власника про намір викупити ділянку, а лист власнику про надання згоди чи відмови у проведенні переговорів щодо умов викупу надіслали вже після звернення до суду, що є «грубим порушенням».
Також у суді вказали, що підприємство, яке проводило незалежну оцінку землі для міської ради, зібрало для цього недостатню та застарілу інформацію, а тому цей підхід не відповідав нормам.
Навіщо потрібні ці ділянки
На Центральному кладовищі закінчилися місця для поховань. Через це з 26 жовтня поховання організовують на кладовищі «Стара Жучка», де для цього виділили чотири гектари. Нової ділянки вистачить орієнтовно на три роки, розповіла Суспільному завідувачка сектору муніципальної ритуальної служби Аліна Рудейчук.
Паралельно хочуть розширювати й Центральне кладовище — якщо міськрада викупить 12 земельних ділянок по сусідству, які у селі Коровія. Це понад п'ять із половиною гектарів, які межують із цвинтарем. Вони мають сільськогосподарське призначення, але обробляти їх не можуть, бо вони входять до санітарної зони.Санітарно-захисна зона (СЗЗ) кладовища — це спеціальна буферна територія навколо місця поховання, яка відокремлює його від житлової забудови, громадських будівель та зон відпочинку для захисту здоров'я людей і забезпечення екологічної безпеки.
Втім, зробити це поки не можуть, бо власники землі хочуть отримати за одну ділянку більше, ніж її оцінили в міськраді, розповідав Суспільному начальник юридичного управління міської ради Сергій Венгринюк.
За словами Гаврилици, ділянки належать трьом власникам. Один з них домовився обміняти свій пай на таку ж ділянку в Коровії.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини