Під час сильних дощів у Чернівцях підтоплює окремі ділянки вулиць, адже за кілька годин може випасти місячна норма опадів, й зливові мережі не завжди справляються з такою кількістю води. Загалом мережі робочі, але перевантажені, а окремі ділянки потребують модернізації.
Урбаністка та архітекторка Ірина Оя пояснює, що зменшити підтоплення допомагають дощові сади, зелені дахи й фасади, а також проникні покриття, через які вода може всотуватися в ґрунт. Як у місті планують адаптувати зелені зони до кліматичних змін і чому зливові мережі наразі не ремонтують капітально — у матеріалі Суспільне Чернівці.
«Місячна норма опадів може випасти за дві-три години»
Під час дощів у Чернівцях підтоплює кільце поблизу «Дріждзаводу». Подібна ситуація виникає ще на кількох ділянках міста, зокрема, на кільці проспекту Незалежності, у парку Шевченка та на вулиці Садовій.
«У мене так само біля будинку, поблизу торговельного центру «Майдан», постійно мокро, але виходу ніякого немає. І стараюся обійти — або по бордюру, або по проїзній частині, уже дивлячись безпосередньо, чи їздять машини. Якось так уже обходжу або все-таки йду по воді«, — каже чернівчанка Ангеліна.
Чернівчанка Тетяна розповідає, що машини можуть об'їхати підтоплену ділянку, а пішоходам складніше. Зокрема, люди затримуються біля переходу, бо не можуть перейти дорогу через воду.
Через зміну клімату зливи тепер стануть регулярним явищем, каже голова ради Української кліматичної мережі Діана Попфалуші. За її словами, ситуація в різних регіонах України схожа.
«За статистикою, кількість опадів у нас не змінилася. Змінилося те, як вони випадають. Наприклад, місячна норма опадів може випасти за дві-три години. Через це в якийсь момент відбувається підтоплення, а потім вода всотується. І по факту місяць-два опадів більше немає. А раніше опади були більш рівномірно розподілені», — говорить Діана Попфалуші.
Як озеленення допомагає боротися з підтопленнями
Опадів такого характеру буде більше, каже Попфалуші. Сучасні зливові мережі розраховані на рівномірні дощі, а не інтенсивні, які випадають за раз. У деяких європейських містах, зокрема в Копенгагені, з опадами такого характеру зіштовхнулися раніше, тому почали проєктувати так звані міста-губки, каже урбаністка та архітекторка Ірина Оя.
«Міста-губки збирають вологу на всіх рівнях, починаючи з даху. Є таке модне рішення — зробити зелений дахЗелений (озеленений) дах — це покрівля будівлі, частково або повністю покрита живими рослинами та ґрунтом. замість бітумного покриття чи руберойду. Там є ґрунт, який може всотати частину цієї вологи, втримати її, і вона буде відповідно поступово випаровуватися», — розповідає Ірина Оя.
Ще одним рішенням може стати бруківка з широкими швами, схожа на паркувальні решітки, каже Оя. Завдяки проміжкам між елементами вона дає змогу воді краще проникати в ґрунт, тоді як асфальт і звичайна бруківка перешкоджають поглинанню вологи.
«Дощ у нас буває не лише вертикальний, а й часто косий. Відповідно, зелені фасади теж вбирають вологу. Звісно, основна маса припадає на землю, і для цього обирають більше зелених покриттів: ґрунт, траву, озеленення», — говорить Оя.
Для більш проблемних місць можна облаштовувати дренажні колодязі, каже Оя. Це конструкції, які накопичують воду і поступово розсіюють її у ґрунт.
«Почали влаштовувати ще дощові сади. Це така зелена галявинка, засаджена рослинами, які краще вбирають вологу. Вона з певним пониженням рельєфу, і вся дощова вода туди стікає. Так утворюється ніби велика калюжа, яка поступово дає ґрунту всотати цю воду», — каже Оя.
Для локації на вулиці Кобилянської у міськраді розробили концепцію дощового саду. Її подавали на грант, аби втілити за європейські гроші, але отримали відмову, каже начальник управління капітального будівництва міськради Роман Шмондюк. Водночас планують подаватися на інші гранти.
За словами Шмодюка, на найбільш проблемних ділянках міста розглядають можливість створити дренажні поляДренажне поле — це підземна інженерна споруда з системи перфорованих труб, дренажних тунелів чи блоків, розташованих у верхніх шарах ґрунту, призначена для природного біологічного доочищення та відведення стічних вод.. Українська компанія готова зробити це безкоштовно у межах пілотного проєкту, але на одній локації. Попередньо — на кільці проспекту Незалежності.
Перехід від традиційних підходів до більш адаптованих до клімату
Також у Чернівцях планують перейти від традиційних підходів щодо озеленення до більш адаптованих до кліматичних змін. Про це у текстовому коментарі Суспільному сказав начальник управління комунікацій міськради Олександр Докієн. Йдеться про зелені зони, які виконують кілька функцій.
«Створюють тінь, знижують перегрів середовища, підтримують біорізноманіття та допомагають працювати з дощовими водами», – каже Докієн.
За його словами, у планах – облаштовувати кишенькові парки, малі зелені зони, садити багаторічники, поступово закривати відкритий ґрунт рослинністю та скорочувати площі покосу.
Водночас Докієн каже, що озеленення не може замінити зливову каналізацію та інженерні мережі. Вони наразі у робочому, але перевантаженому стані. А окремі ділянки загальної сплавної мережі потребують модернізації та розширення, повідомили у МіськШЕПі у відповіді на запит Суспільного.
У відповіді на запит МіськШЕПу йдеться, що підприємство систематично обслуговує зливову мережу. Такі роботи передбачені у договорі щодо обслуговування доріг у Чернівцях – загальна вартість робіт за договором становить майже 106 мільйонів гривень. Зокрема, підприємство прочищає та промиває мережі, ремонтує зливові колодязі, замінює кришки люків і решітки дощоприймачів, а також ліквідовує провали на мережі.
Чому зливові мережі не ремонтують капітально
Наразі зливові мережі не ремонтують капітально, бо для цього потрібно розкопувати вже укладене дорожнє покриття, повідомив у текстовому коментарі Суспільному заступник директора міського департаменту інфраструктури та благоустрою Ярослав Павлік.
«Майже на кожній вулиці є відповідні зливові решітки, які забирають воду, і через зливові мережі вона фактично вже йде далі. Зазвичай ці зливові мережі закладали під час будівництва або капітального ремонту вулично-шляхової мережі доріг», — каже Ярослав Павлік.
Зараз під час капітальних ремонтів доріг враховують потребу у заміні зливових мереж, каже Шмондюк.
«Проєктант робить розрахунок за максимальною кількістю опадів на певній ділянці, враховує нахил і стоки, куди ця вода буде стікати, і, відповідно, закладає діаметр труби із запасом», — каже Шмондюк.
Читати ще
Які наслідки негоди в Чернівцях: фотоПовідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини