Верховна рада України ухвалила законопроєкт, який вперше на законодавчому рівні вводить в Україні інститут множинного громадянства. Це відбулося на засіданні 18 червня. Тепер документ має підписати президент.
Це рішення підтримали три з дев'яти нардепів, які були обрані від округів Буковини або пов'язані з регіоном. Суспільне Чернівці розповідає, що відомо про законопроєкт та як за нього голосували нардепи.
Загалом законопроєкт підтримали 243 присутні депутати:
- 19 депутатів були проти;
- 9 депутатів – утрималися;
- ще 34 – не голосували.
Серед депутатів від фракції "Слуга народу" на засіданні були відсутні Олена Лис та Олег Марусяк. Про це йдеться в результатах поіменного голосування, які оприлюднили на сайті Ради.
Не голосували: Валерій Божик та Володимир Козак.
Підтримали законопроєкт нардепи від фракції "Слуга народу" Максим Заремський, Оксана Гринчук, а також Михайло Папієв, який пройшов у Раду від нині забороненої проросійської партії "Опозиційна платформа — за життя". Тепер він у складі групи "Платформа за життя та мир"
Водночас двоє депутатів від фракції "Слуга народу" утрималися під час голосування. Це Максим Павлюк та Георгій Мазурашу.
Суспільному вдалося сконтактувати з народним депутатом Георгієм Мазурашу. Він повідомив, що не підтримав цю редакцію законопроєкту, бо це рішення "не для громадян України, а для іноземців".
"Виборці з 203 округу, які дають зворотний зв'язок, пропонували й очікували рішення про легалізацію множинного громадянства для громадян України, які оформили й громадянство інших держав, крім агресорів. Вони хотіли б мати можливість вільно це показувати, погоджуючись на обмеження, наприклад, виборчих прав, якщо більшу частину міжвиборчого періоду прожили не в Україні", – каже Мазурашу.
Що передбачає законопроєкт
- правоздатність українців, які отримують іноземне громадянство (крім держав-агресорів), без втрати українського;
- спрощені умови для набуття громадянства за народженням, походженням, для військовослужбовців, іноземців українського походження та біженців;
- механізми обмеження для громадян країн-агресорів.
У законопроєкті згадують умови для набуття українського громадянства, повідомляє Суспільне. Серед них — знання основ Конституції, історії України, володіння державною мовою. Рішення про те, чи приймати іноземця, чи особу без громадянства в українське, ухвалює президент (як і рішення позбавити людину українського громадянства).
У пояснювальній записці зазначають, що зміни відповідають викликам демографічної кризи, розвитку діаспори та є підґрунтям для євроінтеграції.
Тепер законопроєкт передадуть на підпис президенту та Кабміну, який визначить перелік держав, громадянство яких визнавати сумісним з українським.
Кого стосуються зміни
Українці за кордоном. Як розповів Суспільному голова Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод, "причини для запровадження множинного громадянства нині значно нагальніші, адже з 2022-го з України виїхало до 7 млн людей. І це створює величезну демографічну кризу не лише на сьогодні, але і в майбутньому".
На його думку, інститут множинного громадянства заохочуватиме українців повертатися:
"Ми не хочемо, щоб вони мусили вибирати, чи вони мають зрікатися українського громадянства, щоб прийняти громадянство країни, де проживають. Також це нагода залучити глобальних українців до захисту країни. І ще це допоможе уповільнити асиміляцію українців за кордоном".
Іноземні добровольці. Законопроєкт має полегшити легалізацію іноземців, які воюють на боці України. Для частини з них норми множинного громадянства де-факто уже діють — через зміни в законодавстві, які врахували труднощі для військовослужбовців, зокрема російського та білоруського походження, каже Суспільному Олена Юркіна, керівниця служби правової допомоги Reforum Help. За її словами, норма, яка почала діяти у листопаді цього року, передбачає спрощену — просто декларативну — відмову від громадянства РФ та Білорусі.
"Цей закон також надає можливість податися на процедуру отримання громадянства України з протермінованими паспортними документами (своєї країни — ред). Це, перш за все, стосується громадян РФ та Білорусі. Якщо вони воюють на боці України, не можуть отримати або продовжити термін дії паспортних документів — і з безпекових міркувань, і тому, що в Україні не надаються консульські послуги громадянам цих країн з 24 лютого 2022 року", — пояснює Юркіна.
Трудові мігранти. Павло Романюк, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, звертає увагу на ще одну категорію людей, актуальність множинного громадянства для яких зросте у післявоєнний період:
"Уявімо, що в нас виїхало понад 5 мільйонів за кордон — це суттєва частина. А ще може бути й наступна міграційна хвиля і її пік у післявоєнний період. Тому нам потрібно думати про залучення до відбудови трудових мігрантів. Якщо хочемо, щоб країна була економічно успішною, маємо думати про нових громадян".
Нюанс з "єдиним громадянством"
Конституційний суд має оцінити, чи не суперечить закон нормам, прописаним в Конституції, зокрема, принципу "єдиного громадянства". Чому цього не можна зробити до голосування, пояснює Павло Романюк:
"Для того, щоб Конституційний суд здійснив контрольну функцію, спочатку потрібно, щоб закон набув чинності та суб'єкт конституційного подання (наприклад, депутат — ред) звернувся до КСУ про визнання неконституційним чинних положень закону".
Щоб зрозуміти суть поняття "єдиного громадянства", варто звернутися до інших законодавчих актів, які його уточнюють — зокрема, до "Закону про громадянство", каже Романюк. Там ідеться про два виміри "єдиного громадянства" — внутрішній та зовнішній.
За словами Романюка, внутрішній вимір означає, що в Україні не може існувати громадянства адміністративно територіальних одиниць (тобто, не можна стати громадянином, наприклад, АР Крим). А суть зовнішнього — у тому, що українці, навіть отримавши громадянство іншої країни, вважаються Україною виключно своїми громадянами.
Змінити це положення можна тільки змінивши Конституцію, чого не можна робити під час воєнного стану.
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: news.chernivtsi@suspilne.media
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини