161 військовий отримав реальні терміни за самовільне залишення військової частини або місця служби (СЗЧ, — ред.), а також за дезертирство на Чернігівщині протягом 2022-2023 років.
Про це на запит Суспільного повідомили в територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в області.
За цими даними, протягом 2022 року суди першої інстанції у Чернігівській області засудили 82 людини, один чоловік отримав термін за дезертирство. 2023 року це були 77 та один вирок відповідно.
За дев'ять місяців 2024 року чернігівські суди винесли 50 вироків у справах військових втікачів. Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
"Як дійшов додому, де взяв кошти на квиток — не пам`ятаю"
"Яким чином дійшов додому, де взяв кошти на квиток, скільки часу добирався — не пам`ятаю": це фрагмент свідчень зі справи військовослужбовця — робітника інженерного відділення військової частини. Він самовільно залишив місце служби у березні 2023 року. 6 серпня 2024-го у Ніжинському міськрайонному суді розглянули його справу. У тексті вироку йшлося, що військовослужбовець не повернувся на службу з медичного закладу. За свідченнями командира, чоловік поскаржився на самопочуття, його доставили до лікарні, у якій він перебував 10 днів, після чого зник.
"Не пам`ятає як, але опинився вдома. Свої провали в пам`яті пов`язує з наявністю захворювання на шизофренію, яку діагностував йому лікар-психіатр. Повідомив, що за все життя мав лише три таких випадки затьмарення свідомості", — про це йдеться в судовому рішенні.
Вдома військовий перебував ще сім місяців. Врешті-решт чоловіка затримали правоохоронці та взяли під варту. Менш ніж за рік йому винесли вирок за самовільне залишення військової частини — п'ять років позбавлення волі.
"Мене привезли у невідоме місце у лісі, зняли мішок з голови"
Шість років тримання за ґратами для прикордонника, який не повернувся до місця дислокації під час оточення Чернігова у березні 2022 року — такий вирок виніс Деснянський районний суд міста Чернігова у липні цього року.
На судах військовослужбовець свідчив, що до 15 березня 2022 року служив у Чернігові. Під час оточення його з іншими військовими передислокували до околиць міста, після артилерійського обстрілу повернули в район, де вони були до цього. Там перебували добу.
"Я відповідно до розподілу обов`язків серед співслужбовців пішов за водою до колонки, що розташовувалась на відстані приблизно 1-1,5 кілометра від нашого місця проживання. Прямуючи за водою, я піддався раптовому нападу невідомих осіб — зазнав декількох ударів в ділянки голови та грудей", — йдеться в матеріалах справи.
Військовослужбовець тоді говорив, що його викрали й вивезли до лісу, де почали бити та вимагали розказати про бойові завдання його підрозділу. Російського акценту від викрадачів він не почув, їхніх облич не бачив. Не зважаючи на те, що нападників було кілька, прикордоннику, за його словами, вдалось втекти. З березня до листопаду 2022 року він жив у лісі, мандрував селами, де його й годували.
Свідки в цій справі кажуть, що того дня зник не лише цей військовослужбовець, а і його товариш. Коли вони пішли за водою, то припинили відповідати на телефонні дзвінки. Згодом автомати прикордонників знайшли в автомобілі, що належав одному з них.
Затримали одного з дезертирів 16 січня 2023 року, з того часу чоловік під вартою.
Чим СЗЧ відрізняється від дезертирства
Адвокат Сергій Бабинець пояснив, чим злочин, передбачений ст. 407 Кримінального кодексу України ("Самовільне залишення військової частини або місця служби", — ред.), відрізняється від ст. 408 ("Дезертирство", — ред.). За його словами, обов'язковою ознакою дезертирства є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби не на якийсь певний період, не тимчасово, а взагалі. Крім того, на кваліфікацію статті впливає, чи забрав військовий із собою зброю (це один із пунктів статті про дезертирство, — ред.).
Якщо ж військовослужбовець вирішує самостійно повернутися до служби після СЗЧ, найчастіше такі справи не доходять до судів, говорить адвокат. З його слів, від початку повномаштабного вторгнення росіян у його судовій практиці був один клієнт, який самовільно залишив місце служби. Бабинець каже: на сьогодні за цією статтею дають щонайменше п'ять років позбавлення волі.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.