Щодня доглядають корів щонайменше від шостої ранку та здають молоко по 9 гривень за літр. Пенсіонери Галина Котенко і Микола Бусел із села Дігтярі, що на Чернігівщині, мешкають по сусідству та тримають корів Сімку і Марту. Суспільному розповіли: у селі немає окремого пасовища через невелику кількість корів, тому своїх тримають вдома та годують заготовленими кормами.
Субсидії немає, бо є корова
Галині Котенко 82. Розповідає: обробляє 14 соток городу, тримає птицю та корову Сімку.
«Бачите, у неї "сім" намальовано. Сімка моя. Оце моя Сімочка, гарна Сімочка. Вона як дитина. Здавати її шкода, а сіно вже не заготовляла, так що… Отака в мене корівка».
Сімці вісім років, каже жінка, у неї вона живе чотири. За добу може дати до 30 літрів молока.
«Ношу "на бочку" — 9 гривень коштує. Варто його здавати за 9 гривень? Що люди беруть, що собі лишаю. Чи варто його здавати, от скажіть, за 9 гривень? Що за 9 гривень зараз купиш, хіба пачку сірників, мабуть, не купиш. Тепер тютюн вигідніше "пахати", ніж корову тримати. За сезон і 50 тисяч зароблять за тютюн, а що корова? Поки заготовиш сіно, поки все на світі, а молоко — безцінь. Ніхто не хоче».
А ще, каже пані Галина, через корову не має субсидії.
«Питаю: "Чого у мене немає субсидії?" Коли подзвонила Ніна, там у нас в сільраді, і каже: сказали у субсидії, що у мене і пай, і корова. Не дозволено. А чого — не знаю. Не я ж сама держу корову, і люди паї отримують. У мене одна пенсія. Люди з чоловіком живуть — дві пенсії. Чого так вийшло, не знаю».
По господарству вправляється здебільшого сама, ділиться жінка. А найбільше роботи має біля корови. З її слів, цьогоріч уже не змогла заготовити корм на зиму, тому планує її здати.
«Треба і нагодувати, і напоїти. Вона корова велика — відер шість за раз випиває. Добре, що свердловина в дворі. Вже важкувато, але звикла. Оце лежу — так не хочеться вставати, думаю, а вона ж мене чекає. Вийду, а вона в мене така, що відвʼязалась і дві каструлі яблук і виварку картоплі зʼїла — думала, капець буде. Вредна така».
Корова врятувала життя
Доглядати за Сімкою Галині Котенко допомагає сусід Микола Бусел. Чоловіку 69. Він і сам має корову. Марту придбав сім років тому, а останні пів року господарює сам.
«О пів на п'яту встав — починаємо. Сіно заготовити — проблема. Мотоблок — велике діло. Тракторець невеличкий — поїхав, накосив. Бензокоси. Пасовища немає, але вона вільно гуляє. Я біля неї живу, як то кажуть. Багато питають: "Нащо вона тобі?" А я не можу продати».
Чоловік створив умови для своєї корови.
«Вентилятор стоїть, щоб не жарко було. Вона то так повернеться, то так. Мух розганяє, комарів розганяє. "Раптор" увімкнений».
Нині, каже чоловік, у Дігтярах тримають до 20 корів. Ділиться, що свою корову тримає для душі, та розповідає, як одного разу вона врятувала йому життя:
«Приїхав у двір — тиск і впав у дворі. Вона побачила, що я впав, і нумо кричати. Вона як бачить, що я з двору виходжу, то вона за мною кричить. Вона нумо кричати. Прибігла сусідка, викликали "швидку" і відкачали ото. Якби не кричала, то міг би і дуба врізати».
За словами пана Миколи, його корова також дає до 30 літрів молока, більшість з якого здає по 9 гривень за літр.
«Скільки зможу, стільки й триматиму. Життя саме розставить усе на свої місця».
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.