У двох громадах Черкащини — Новодмитрівській та Калинопільській — питна вода не відповідає нормам за санітарно-хімічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 31 березня до 4 квітня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За словами лікаря, фахівці відібрали 122 проби питної води за мікробіологічними показниками та 102 — за санітарно-хімічними.
Відхилення від гігієнічних вимог виявили у шести пробах за санітарно-хімічними показниками на водогонах:
- Новодмитрівської громади: КП "Дніпро" села Нова Дмитрівка (вміст заліза, марганцю);
- Калинопільської громади: КП "КСЖКГ" у селищі Калинопіль (вміст заліза) та в селі Бродецьке (вміст нітратів);
За мікробіологічними показниками відхилень не виявили, додав Володимир Папач.
"Про результати досліджень поінформували головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області та голів зазначених громад. Керівникам водогонів направили пропозиції щодо проведення необхідних профілактичних заходів", — зазначив фахівець.
Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою та питним водопостачанням, на території області не реєстрували.
Чим небезпечні марганець і залізо у воді
Марганець і залізо є природними мінералами, які часто зустрічаються у воді, а їх надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Норматив вмісту марганцю, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,05 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 0,5 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом марганцю може спричинити в деяких людей:
- втому, слабкість, тривожність;
- тремор м'язів, болі в суглобах.
Норма вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза та марганцю
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо і марганець окислюються та перетворюються на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
"Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо і марганець до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад".
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
"Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями", — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо та марганець разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
Можуть призвести до смерті — чим небезпечні нітрати
Нітрати у питній воді становлять загрозу для здоров'я людини, якщо їх концентрація перевищує безпечні норми, зазначила Наталія Видра.
"Згідно з гігієнічними вимогами, допустимий рівень нітратів у питній воді не повинен перевищувати 50 мг/л. В організмі людини нітрати під впливом кишкової мікрофлори перетворюються на нітрити, які своєю чергою, потрапляючи у кров, блокують гемоглобін еритроцитів, утворюючи метгемоглобін. Метгемоглобін не здатний переносити кисень, що призводить до кисневого голодування тканин організму. Таке захворювання називається водно-нітратною метгемоглобінемією", — пояснила вона.
"У дітей, особливо до трьох років, які перебувають на штучному вигодовуванні і при цьому вживають питну воду із підвищеним вмістом нітратів, таке кисневе голодування має важкий перебіг і може призвести навіть до летальних наслідків".
Окрім того, надмірне довготривале надходження до організму людини нітратів може спричиняти загальну інтоксикацію. Вони проявляються у вигляді головного болю, втоми, зниження імунітету, розладів системи травлення, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань через перетворення нітратів на нітрозаміни — канцерогенні речовини, що підвищують ризик раку шлунка та інших органів.
Найбільш чутливими до вмісту нітратів є :
- немовлята (особливо в перші три роки життя);
- люди з анемією або серцево-судинними захворюваннями;
- люди з хворобами нирок та дихальної системи;
- вагітні жінки;
- люди з ослабленою імунною системою.
Звідки беруться нітрати у воді
"За результатами моніторингових досліджень питної води лабораторіями нашої установи підвищений вміст нітратів реєструють в основному у зразках питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, тобто криниць, каптажів та індивідуальних артсвердловин", — пояснила Наталія Видра.
Основними джерелами потрапляння нітратних сполук до підземних вод є:
- хаотична забудова присадибних ділянок, без дотримання санітарних розривів від можливих джерел забруднень;
- відсутність належної санітарної інфраструктури: вигрібні ями, господарські споруди, гноярки, їх неналежне обладнання і утримання (за звичай неподалік від джерел водопостачання);
- неправильне зберігання та використання азотних добрив, неконтрольований витік стічних вод із каналізаційних систем.
Перевищення показника вмісту нітратів може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, тому важливо перевіряти якість води, особливо в сільській місцевості, де використовуються приватні криниці або свердловини, зазначила медикиня.
