У Черкасах волонтери щодня шиють ковдри, подушки, матраци та плетуть сітки, аби полегшити службу військовим. Нині волонтерам потрібна поміч.
Як розповіла Суспільному керівниця доброчинного фонду "Волонтери Дніпровського" Любов Здоровенко, їм бракує синтепону, утеплювачів, а ще тканини та робочих рук, готових допомагати фронту.
Робота волонтерів доброчинного фону продовжується одинадцятий рік війни, розповіла Любов Здоровенко:
"Зараз похолодало. На наші ковдри була потреба влітку, а зараз — особливо. Нещодавно 47 ковдр ми відправили на Чернігівщину, зараз у нас замовлення на 80 штук".
Для фронту готують килимки — каримати. Їх, за словами Любов Здоровенко, за час повномасштабної війни відправили кілька сотень. Незмінною залишається їх виготовляти волонтерка Ольга Захаржевська — вона завжди із ножицями чи голкою в руках:
"Я не знаю, де вони беруться ті сили. Все заради наших захисників. Вони нас захищають і ми повинні щось зробити, аби їм легше було трішки".
Волонтерка Світлана Ткачук зазначила, що завжди поспішають, оскільки треба зробити і маскувальний одяг, і подушки зшити. І все — попри дефіцит робочих рук та матеріалів.
"Я завжди допомагаю. Немає так людей багато, щоб дуже допомагали. Як є трохи здоровʼячка, так і всі ідемо працювати", — прокоментувала Світлана Ткачук.
"Військові подзвонили і сказали, що їдуть по сітку, а сітка не готова ще. Дуже не вистачає людей та матеріалів. Буває у нас багатенько людей, а буває, що дві-три людини", — розповіла Любов Здоровенко.
Також не вистачає синтепону та тканини, прокоментувала волонтерка Марія Лихоманова. Попереду зима — тож шукають матеріал білого кольору.
Волонтерка та доброволиця черкаської громади Яна приїхала до доброчинного фонду, оскільки з передової надійшли нові прохання від військових:
"Вони роблять велику роботу. Дякуючи цим дівчатам, ми хоч якісь запити закриваємо, допомагаємо хлопцям".