Бонуси у десятки, а іноді сотні тисяч гривень до основної зарплати у вигляді пенсій за 2023 рік декларують посадовці з Черкащини різних рівнів. Щоправда, у деклараціях не зазначається, який саме вид пенсії вони отримують — чи по інвалідності, чи за вислугу років.
Аби з’ясувати, за що отримують пенсійні виплати можновладці, Суспільне визначило кілька структур, де у керівництва найбільші пенсії.
Черкасець Сергій Прядка — депутат міськради, учасник ветеранських рухів, член збірної команди України "Ігри нескорених". У січні 2015 року пішов боронити країну. Його служба закінчилася у лютому 2017 року.
"До нас в машину залетіла протитанкова ракета. Медсестра, яка збоку сиділа, загинула. У мене відірвало ногу. Праву мені відрізали, а ліву подробило-поламало. Нині у мене протези четвертої мобільності. Якщо ти дома сидиш, то там третя мобільність. Чим кращий протез, дорожчий, тим якісніше ходиш".
Лікування після поранення у Сергія тривало рік. Потому — отримав першу групу інвалідності.
"Дали мені на рік групу, а потім я через рік знов проходив лікарів у Третій міській і потім знову на МСЕК. Потім мене викликав головний обласної МСЕК і сказав: «вам треба змириться. У вас буде пожиттєва група інвалідності». А я йому з насмішкою: «а ви що надіялись, що у мене ноги поодростають?»"
Попри публічність і мандат у міськраді, Сергій Прядка — безробітний. Бо людям із інвалідністю влаштуватися на роботу вкрай складно.
"У мене зараз пенсія, як в інваліда війни, 21 тисяча гривень. Це з урахуванням, що у мене є медалі, державні нагороди, які теж додають там копійки, можна сказати".
Чверть цих коштів щомісяця йде на лікування. Тому оприлюднення інформації про пенсії посадовців Сергія обурила.
"Я знав, що вони всі інваліди, але не знав, які там суми. Це просто смішно, коли у мене, інваліда першої групи, який захищав країну, в рік пенсія 220 тисяч. І тут 700, 800 у рік. З урахуванням, що вони ще й працюють. Знаєте, є люди з інвалідністю, а є інваліди".
Черкаська обласна прокуратура на другому місці після Хмельницької за кількістю пенсіонерів у штаті. Із 215 прокурорів — 60 отримують такі доплати до зарплати. Це майже 27,5 відсотків. Про це свідчать результати службового розслідування, оприлюднені Офісом генерального прокурора 23 жовтня.
Після поширення інформації про свої доходи очільниця Черкаської обласної прокуратури, 42-річна Катерина Шевцова, написала заяву на звільнення. В органах прокуратури вона працює з 2004 року. Будувати кар’єру почала у Харкові. Рік тому наказом Генерального прокурора очолила Черкаську обласну прокуратуру.
Згідно із декларацією, яку прокурорка подала за минулий рік, вона отримала зарплату в Харківській обласній прокуратурі 1 мільйон 200 тисяч 990 гривень; у Вінницькій обласній — 549 тисяч 590 гривень і у Черкаській обласній прокуратурі — 507 тисяч 207 гривень. Сумуємо — 2 мільйони 257 тисяч 787 гривень. І додатково — 785 тисяч 435 гривень пенсії.
У самому пенсійному фонді області увесь керівний склад, а це начальник та четверо його заступників, — пенсіонери.
41-річний начальник Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області Олександр Супряга за минулий рік отримав понад 85 тисяч гривень пенсії та 696 733 гривні зарплати.
Перша заступниця Олександра Супряги — 57-річна Світлана Зінник за минулий рік отримала 250 тисяч гривень пенсії та понад 468 тисяч гривень заробітної плати.
40-річний заступник начальника Віталій Таран отримав 70 тисяч гривень пенсійних виплат та понад 621 тисячу гривень зарплатні.
У черкаській мерії працює понад три сотні пенсіонерів, повідомив міський голова Анатолій Бондаренко. За його словами більшість із них отримують виплати по 20-30 років.
"Зрозуміло, що потрібно перевірити тих людей, які отримали інвалідність під час повномасштабного вторгнення. Відповідно, після цього отримали якусь відстрочку від мобілізації. Я вам скажу, що цим повинні займатися правоохоронні органи. Закликаю також всіх людей, які повторно отримали, повторно пройти ВЛК, чи як там воно називається".
У декларації Анатолія Бондаренка у графі "Доходи і подарунки" вказані різні суми, але зосереджуємося на тих пунктах, які нас цікавлять цього разу. Дохід на основному місці роботи — 1 мільйон 436 тисяч 150 гривень. Пенсійні виплати — відсутні.
"Я вам скажу так: напевно, уже кількість людей, які отримують пенсію і працюють, потрібно зменшувати".
Спецзаклад, де визначають групу інвалідності, її причину та відсоток непрацездатності. Таке визначення своєї діяльності дає Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи, або МСЕК, на офіційному сайті. Його очільниця Наталія Масенко за 2023 рік задекларувала 430 тисяч 117 гривень зарплати та 90 тисяч 390 гривень пенсії.
У своїй структурі МСЕК має дві обласні, п'ять спеціалізованих, а також чотири міжрайонних медико-соціальних експертних комісій загального профілю, відтак, всього 11 МСЕК. Штатна чисельність закладу — 112 посад. МСЕК — це комунальний заклад, який перебуває на балансі обласної ради.
Голова обласної ради Анатолій Підгорний теж пенсіонер, що працює. За минулий рік він заробив один мільйон 119 тисяч 155 гривень зарплати і отримав 77 тисяч 471 гривню пенсії.
Ми направили запити до всіх згаданих у цьому матеріалі інстанцій. Першу відповідь отримали від прокуратури. За два дні до того, як її керівниця написала заяву на звільнення. Пенсії керівного складу відомства телефоном прокоментувала його речниця Світлана Чубенко.
"У керівника Черкаської обласної прокуратури та її заступників немає інвалідностей. Наказом генпрокурора розпочате службове розслідування та збір інформації по всіх областях України щодо наявності інвалідностей прокурорів усіх рівнів. Черкаською обласною прокуратурою зібрані всі дані стосовно всіх прокурорів, які мають статус особи з інвалідністю. 97 % з них отримали її до початку повномасштабного вторгнення. Катерина Шевцова отримує пенсію за вислугу років".
Наступними були письмові роз’яснення стосовно пенсії голови обласної ради.
"Анатолій Підгорний інвалідність отримав у 2012 році. Перед цим переніс дві складні операції. Має всі відповідні документи та виписки з різних приватних та державних лікарень, де лікувався", — розповіли в пресслужбі голови облради.
Чіткої відповіді від пенсійного фонду на питання — на яких підставах його керівний склад отримує пенсії — ми не отримали. Відповідь:
"Супряга Олександр Петрович, Зінник Світлана Миколаївна, Таран Віталій Юрійович, Хилик Тетяна Петрівна, Семиз Микола Іванович перебувають на обліку в Головному управлінні, як отримувачі пенсії. Пенсії призначені відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державну службу»".
А ще ми помітили зміни у візитівці на порталі обласного ПФУ. Зі складу керівництва, який ще тиждень тому мав п’ятеро людей, зникли наймолодші – 41-річний керівник Олександр Супряга та його 40-річний заступник Віталій Таран.
Станом на 1 листопада на сайті ПФУ області своє керівництво презентує заступниками.
Найбільше питань містив наш інформаційний запит до МСЕК. Але відповідь на нього ми так і не отримали. Зв’язатися пробували також телефоном — теж не вийшло. Тому прийшли в управління. Його очільниця Наталія Масенко до нас вийшла, але спілкуватися категорично відмовилася. Запевняла, що запит від Суспільного не отримувала. Знімати у закладі заборонила, мовляв, у них працюють правоохоронці.
Згідно із указом президента до кінця 2024 року МСЕКи мають ліквідувати. Кабмін затвердив програму протидії корупції та іншим порушенням МСЕКів, одним із пунктів якої є створення робочої групи для перегляду рішень, які ухвалювали медико-соціальні експертні комісії, зокрема, щодо посадовців. Вона діє при Державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України. Очолила цю комісію Інна Ханюкова.
"Ми перевіряємо відповідність діагнозів об’єктивних даних, які вказані у картах на відповідність критеріям встановлення тієї чи іншої групи інвалідності. Якщо вони не відповідають цим критеріям — ми цих осіб будемо викликати до інституту, проводити очно обстеження. Якщо це підтвердиться — ми будемо скасовувати", — деталізувала Інна Ханюкова.
Юрист Центру протидії корупції Роман Колюхов пояснив: від ліквідації МСЕК нічого не зміниться, якщо цю інституцію інакше назвуть і до неї увійдуть ті самі люди.
"Для того, щоб щось змінити, треба провести системну реформу. Необхідно цифрувати цей процес від початку і до кінця, знеособити персональні дані. Щоб ті люди, які приймають рішення про надання певної групи інвалідності, бачили б набір даних, але не бачили, хто саме ця людина, яка подала документи. Це мінімізує ризики, крім того, це забезпечить певний цифровий слід на кожному етапі прийняття рішень і можна буду верифікувати кожне рішення і перевірити від початку і до кінця", — розповів пан Роман.