Герой з календаря: історія рятувальника із Черкащини Руслана Кучеренка

. Фото: Суспільне Черкаси / Віта Кавун

Руслан Кучеренко із Золотоноші працює рятувальником сім років. За цей час не лише гасив пожежі у своєму районі, а й брав участь у ліквідації пожеж у Чорнобильських лісах та їздив на Донеччину на відновлювальні роботи.

Його фото втрапило до щорічного календаря черкаських рятувальників на 2024 рік. Суспільному він розповів про те, що спонукало його обрати цю професію та в яких ситуаціях доводилося працювати.

Пан Руслан розповів: професія рятувальника йому знайома з дитинства:

"Мій дід Микола був рятувальником. Бувало, з дитсадка мене пожежною машиною забирав в обід, бо я не любив удень спати. Батьки не завжди про це знали. Вони думають, що я в садочку, а я на великій червоній машині катаюся".

До того, як почати працювати у пожежній частині в Золотоноші, Руслан Кучеренко працював на різноманітних підприємствах. Потім дізнався, що є вакансія рятувальника.

"Пройшов підготовку в Черкасах і от уже сім років працюю рятувальником. Спершу дуже хвилювався. Загалом до роботи звикав десь рік. Потім почав почуватися впевненіше, вивчив обов’язки свої та хлопців-колег. Дорогою на виклик в машині ми завжди обговорюємо, хто що робитиме. Якщо мчимо вночі, дивимося, чи є заграва. Якщо є – пожежа серйозна. Коли немає – буде легше", – розповів він.

Скільки разів вирушав на виклики, додав пан Руслан, не пригадає, але знає, що багато. Розповів, що запам’яталося найбільше:

"У лютому 2022 року в селі Дмитрівка палав Будинок культури. Тоді якраз випала моя зміна. Пожежа була досить серйозна. Але частину приміщення і речей вдалося зберегти. Доводилося працювати і за межами Золотоніщини. У 2020 році ми брали участь у ліквідації пожеж у Чорнобильських лісах. Це була небезпечна зона. Але разом впоралися. Також до повномасштабного вторгнення їздив у Донецьку область на відновлювальні роботи – ми там ремонтували хати, перекривали дахи. Авдіївка, Опитне, Водяне, Первомайське – це знайомі мені населені пункти".

Фото: Суспільне Черкаси / Віта Кавун

Згодом пан Руслан додав: якщо ти рятувальник, маєш забути про будь-який страх:

"Не можна боятися. Якщо треба одягнути апарат і зайти в хату, з якої валує дим, – одягаєш і заходиш. Треба лізти нагору – лізеш. Про страх висоти, темноти доведеться забути назавжди. Ще потрібно мати стійку психіку, бути врівноваженим і готовим діяти у будь-якій ситуації. Мабуть, це називають сміливістю. Також не завадить фізична витривалість. Є пожежі, які досить складно загасити. Приміром, у глиняних хатах. Там у стінах деревина всередині, вона горить і горить. Доводиться працювати і у підвальних приміщеннях. Часто буває, що вже є сильне задимлення, а треба потрапити всередину. Торфи, що горять, – це наш постійний біль. На них іде дуже багато пального і наших сил. Вогонь забиваємо, руки потім болять страшенно".

На щорічному календарі, який випускають у Черкаській області, розміщують фото фахівців підрозділів ДСНС. На цьогорічному є фото Руслана Кучеренка.

"Я спочатку засумнівався. Хай би молодші фотографувалися. Моє фото поставили на червень. Люблю цей місяць – в моєї дружини Марини тоді день народження", – пояснив пан Руслан.

За словами речниці Головного управління ДСНС України у Черкаській області Юлії Норовкової, в календарі відображають роботу підрозділів за рік.

"Ми рівномірно намагаємося показати людям не тільки в соціальних мережах та ЗМІ, а й в календарях зокрема, наших рятувальників, аби люди знали героїв, які рятують їх, в обличчя",– розповіла Норовкова.

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube