В Умані розпочалося цвітіння сакур. Частина дерев розташована в районі скверу імені Шевченка та на спуску до набережної Осташівського ставу, ще частина — вздовж самої набережної.
Ці ділянки навесні традиційно стають одними з найвідвідуваніших прогулянкових зон міста, розповіла Суспільному працівниця кав’ярні, що розташована на набережній Осташівського ставу, пані Наталія.
Зі слів пані Наталії, навесні ця частина міста традиційно стає місцем прогулянок, відпочинку та фотографування. Відпочивальників і охочих зробити фото, тут можна побачити щодня:
"Люди часто відпочивають біля сакур, тут є лавочки, але біля самого спуску переважно просто фотографують квіти, бо дерева ще не розрослися, і повноцінні фотосесії, на мою думку, проводити складно".
Водночас мешканці відзначають, що стан дерев і їх розміщення впливають на формат використання простору.
Для місцевої мешканки пані Лариси набережна — одне із улюблених місць у місті, особливо у весняний період, коли квітучі дерева формують сезонний пейзаж уздовж водойми.
"Я мешкаю неподалік Осташівки і часто приходжу сюди, щоб просто насолодитися природою. Цього року сакури довго не квітли і зараз ще не повністю розпустилися — можливо, через погоду або ще зарано, але цвіт усе одно дуже гарний, і я завжди їх фотографую".
Як йдеться в матеріалах Уманської міської ради, перші сакури в місті висадили у 2017 році в межах міжнародної ініціативи "2500 сакур", присвячений до 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією. Тоді дерева з’явилися у 22 містах України, а в Умані заклали перші 10 сакур. Згодом алею доповнили ще кількома деревами, і нині вони утворюють невеликий квітучий масив уздовж спуску до ставу.
У природі сакури зростають на території Корейського півострова, Китаю, Гімалайських гір, проте найбільша кількість, як самих дерев, так і їхніх різновидів зустрічається на Японських островах. Там їх і шанують найбільше, навіть зробили національним символом, розповіла Суспільному кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та агротехнологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Вікторія Осипенко.
"Сакура — це збірна, садова назва форм, виділених на основі декількох східно-азійських видів зазвичай з махровими, найчастіше рожевими квітками. Квітки, як правило, мають п’ять пелюсток, проте в Японії виведено сорти з махровими квітками, що налічують до 30—50 пелюсток, діаметром 5—6 сантиметрів. Такі квітки схожі на квітки півонії. Колір квіток у сакури переважно білий або рожевий, бувають квітки жовтого, червоного та навіть зеленого кольору", — розповіла пані Вікторія.
Як зауважила Вікторія Осипенко, деякі види сакури в Японії навіть плодоносять
"Деякі види дають плоди, що нагадують мініатюрну вишню, і мають такий же колір. Їх називають «сакурамбо». Кісточка всередині них велика, оточена тонким шаром м’якоті з дуже кислим смаком. Сакурамбо в Японії продаються в спеціальних мініатюрних коробках та коштують досить дорого".
В Уманському національному університеті садівництва культивують сакури для вирощування в різних ґрунтово-кліматичних зонах України, пояснила науковиця.
"Це достатньо стійкі невибагливі сорти з різноманітними кронами — щільною колоновидною, обернено-пірамідальною, конічною, з плакучими гілками та ажурною. Деякі з них можуть квітувати повторно восени", — розповіла Вікторія Осипенко.
