На Черкащині відбувся музичний кемп. Його учасники разом із професіоналами створювали контент. Десять найкращих пісень опублікують на музичних платформах країни. Однією із наставниць цьогорічного кемпу стала українська музикантка, композиторка, співачка Катерина Павленко — солістка гурту Gо_A, яка 2021 року представляла Україну на Євробаченні з піснею "SHUM".
Про цьогорічний музичний табір, молодих артистів, ставлення до російськомовних співаків та Євробачення-2025 — вона розповіла Суспільному.
Пані Катерино, Ви — одна із менторок цьогорічного музичного кемпу. Які маєте враження від роботи з учасниками і від самої події?
Я у захваті і вдячна всім, за те, що я взяла в цьому участь. Цей момент ідеальний для того, щоб опинитися в такому прекрасному місці серед величезної кількості талановитих людей, у яких горять очі і які хочуть творити. Така взаємодія допомагає і мені якісь вирішити якісь свої творчі питання, подивитися, як працюють інші, адже вся наша комунікація побудована на співпраці. Ми на таких заходах вчимося саме співпрацювати, тому це дуже класний формат.
Ви вперше берете участь в такій музичній події?
В Україні, мабуть, вперше. Але в мене була можливість попрацювати із закордонними сонграйтерами (авторами пісень - ред.). Це теж були кемпи. Деякі з них відбувалися онлайн, а деякі можна було відвідати особисто і попрацювати. Це завжди приносить класні результати.
Які були завдання для учасників?
У нас в команді працюють троє учасників і я, як менторка. Кожного дня різне завдання. З першою командою ми мали описати ідею в пісні, мали конкретний темп. Потрібно було створити щось гарне, враховуючи здібності кожної людини. Спочатку ми створювали трек більше про відчуття. У нас не було обмежень по темпу, але було завдання створити діалог між музичними інструментами і артистами. В інший день робили звуковий супровід для гри. Першочергово ми намагаємося звернути увагу на кожну деталь і озвучити те, що відбувається в кадрі.
У який спосіб так іобмеження впливають на Вас, як на менторку, і на учасників?
Насправді, вони дуже сильно допомагають сфокусуватися на справі і спрямувати увагу в правильне русло. Тобто з одного боку, це можна сприймати, як обмеження, а з іншого — як орієнтир. Особисто мені приємніше сприймати це як орієнтир, адже це своєрідний виклик, з яким ми маємо впоратися, і в цьому теж є свій азарт. Тому мені це подобається.
Які Ваші враження від спілкування з музикантами? Можливо, Ви відкриваєте для себе щось нове?
Так, звісно. Наприклад, була така команда, що я просто сиділа в куточку, спостерігала за тим, як вони працюють, і була вдячна всесвіту за те, що маю можливість бути присутньою, адже там був дуже талановитий артист. Він знав, чого він хоче, грав на музичних інструментах, а також гарно розуміється на продакшені. Саунд-продюсер просто допомагав втілити його ідеї якнайкраще. Взаємодія була дуже сильна. Мені, взагалі не хотілося лізти у цей творчий процес, адже там був постійний потік ідей і гарний взаємозв'язок.
Мені, як ментору, важливо тримати в команді правильну психологічну атмосферу. Тобто треба поєднати цих людей, направити їх, можливо, в якийсь момент зупинити, щоб це не впливало на продуктивність, адже в нас є певні часові обмеження. В цьому теж є певний виклик, бо ми маємо, по суті, написати одну пісню в день. І в нас на це була відведена певна кількість годин.
Можливо, стоврені під час кемпу пісні скоро звучатимуть на сцені?
Це головна ціль цього проєкту, адже він зібрав талановитих музикантів. Вони молоді, але їх відбирали з огляду на їхній потенціал. Я більш, ніж впевпевна, що ці треки можуть лунати на радіо, а деякі, можливо, на андеграундних сценах.
Те, як учасники мислили, як вони ставилися до завдань і те, як у них горіли очі — це все, на мою думку, в будь-якому випадку приведе до якогось класного результату.
Вам сподобалося бути менторкою?
Так, сподобалося. Інколи мені хочеться теж бути музикантом, щоб посидіти і постворювати щось разом із ними. Я їм допомагаю, звісно, можу трішки текст поправити, але робити це треба так, щоб по-перше, розкрити індивідуальність кожного музиканта, а по-друге, делікатно направляти, якщо з чимось не погоджуєшся, або бачиш, як це можна зробити краще. Це теж дуже цікаво. Коли ми ввечері збиралися разом, бо всі працювали в різних студіях, і це все прослуховували, то іноді це були такі шедеври, що в мене навіть сльози були на очах.
Чи говорите Ви з учасниками кемпу про те, як посісти в сучасній музичній індустрії свою нішу, бути ні на кого не схожим, та ще й в ідеалі монетизувати свою творчість?
Я намагалася якісь певні штуки розказати під час свого майстер-класу по сонграйтингу, але дуже багато інформації. Найкраще доносити такі речі з власного прикладу. Основне, що я хотіла донести до них, — це, по-перше, не забувати про слухача. Адже люди — це соціальні істоти. І в будь-якій справі наш успіх залежить від інших людей. Треба прислухатися до свого стану. Я намагалася їм передати спосіб, який я використовую, коли пишу свою музику. Тобто я не відштовхуюся слів, від мелодії. Спочатку стан, потім у ньому виникає мелодія, а пізніше — слова. А потім ти уявляєш, як ця музика звучить на великому фестивалі і знаходиш способи зробити так, щоб під неї всі танцювали.
Чи змінилась, на вашу думку, українська музика за час повномасштабної російсько-української війни? Якщо так, то якою мірою?
Так, звісно. Зараз ми максимально відрізали себе від російського контексту і починаємо вибудовувати свій. Раніше, навіть після 2014 року, до нас ще приїжджали російські музиканти і ми не настільки серйозно ставились до того, що контент, музика і сенси, які в нього закладаються, формують суспільство. Зараз же ми настільки від цього відірвалися, що українські музиканти нарешті отримали ту увагу і затребуваність, якої вони завжди заслуговували.
В результаті з’явилося дуже багато молодих артистів, які повірили в себе. Навіть бачимо, що артисти, які вже давно у цій сфері, почали трішки хвилюватися за те, що не всі закривають потребу українського слухача в якісній музиці. І молодь зараз починає рулити процесом. У них зовсім інше світосприйняття, інші цінності.
У вашому інтерв'ю "Суспільному культура" близько року тому йшлося про те, що відразу після вашого виступу на Євробаченні почався дуже жвавий інтерес до українського фольку в сучасних мотивах і сучасному аранжуванні. А потім цей процес трішки пішов на спад. Чому, на вашу думку, відбуваються такі процеси?
Це питання, на яке дуже складно відповісти якимось конкретним формулюванням. Але я спробую пояснити. Якщо ти виходиш на європейську аудиторію, то маєш розуміти, що тебе будуть сприймати не так, як в Україні. У європейців дуже багато своєї класної музики, але вони хочуть почути щось нове. Коли ми показали їм український фольклор, для них це звучало як щось нове, але знайоме. Цієї новизни ми якраз досягли тим, що використовували фольклор, адже він унікальний і такого немає ніде в світі. А саунд і аранжування ми намагалися максимально підтягнути до європейського рівня, щоб все-таки у європейського слухача спрацьовували певні ритми, які будуть їх спонукати слухати цю музику ще і ще.
Якщо говорити, що зараз відбувся спад, то я так не вважаю. Просто до українського медіапростору інколи не доходить ця інформація. Адже тільки наш виступ на Євробаченні спонукав людей більше звернути увагу на український фольклор, на те, як співають наші бабусі, усвідомити цю цінність.
Наші артисти зараз активно співпрацюють із закордонними артистами світового рівня, виступають на великих фестивалях. І не завжди з фольклором. Те, що це не завжди потрапляє в український інформаційний простір — це проблема. Бо українці інколи навіть не підозрюють, які у нас чудові музиканти і скільки класного вони роблять для України.
На наших концертах я багато пояснюю, що ми не частина Росії, Радянського Союзу. Ми країна, яка була багато років, можна сказати, в окупації. І зараз ми маємо можливість презентувати її по-новому та відділити себе від російського.
Чи відбулося сепарування російськомовних українських артистів від російської музики? Вони переклали свої пісні українською чи продовжують співати російською за кордоном?
Кожен артист вирішує сам за себе. Я не відчула якоїсь певної політики держави стосовно цього питання. Так, у нас є соціальне табу, тобто артисти, які продовжують це робити (співати російською), викликають багато питань у суспільства і втрачають свою репутацію тут. Але, як на мене, це все залежить від артиста. Є дуже багато тих, хто просто виїхав і далі продовжує співати російською.
Як ви до них ставитесь?
Взагалі, по життю я намагаюся поважати вибір кожного і враховувати те, що в кожної людини є свої причини. Але як у громадянки України, у мене є дуже багато питань. В умовах війни мені така поведінка трохи незрозуміла, адже в той момент, коли ми боремося за свою ідентичність, коли кращі митці гинуть на фронті, люди просто далі продовжують ставити в пріоритет гроші, якісь власні амбіції і вигоду та ігнорують той факт, що ці всі процеси є частиною трагедії, яка відбувається зараз на нашій землі.
А чи не може статись так, що по закінченню війни ці артисти приїдуть до України, будуть співати тут російською чи українською і глядач на них ходитиме?
Тут вже треба, щоб суспільство зробило свій вибір. Ми ж не можемо на законодавчому рівні це заборонити. У нас зараз навпаки дуже багато розмов про те, як нам повернути українських людей назад в Україну. Все залежить від того, наскільки суспільство буде готове прийняти цих їх азад, адже навіть зараз ми бачимо дуже багато ситуацій, коли артисти, які творили контент в російському медіапросторі, просто переклали свої пісн і люди забули про це, якось ігнорують цей факт. Ми ж не знаємо, що буде далі. Можливо, вони повернуться в Україну, одягнуть вишиванку і все буде добре. Пам'ять у людей коротка.
Насамкінець, кілька питань щодо цьогорічного Євробачення. Яке ваше враження від цьогорічного представлення України на Євробаченні?
Я вважаю, що Україна була представлена дуже добре. Хлопці старалися, у них класний був вайб. Вони добре виступили. У мене взагалі не було жодних сумнівів, що вони гідно представлять нашу країну на міжнародному конкурсі і що це класно вплине на їхню кар'єру.
Вас виключили зі складу національного журі Євробачення-2025 року на вимогу Європейської мовної спілки, яка перевіряла членів журі за тим, аби вони відповідали низці критеріїв. Що це за критерії і чому так сталося?
По-перше, я взагалі не в захваті бути в журі конкурсів, особливо якщо це стосується музики, адже це суб'єктивна річ. А особливо Євробачення, де ти маєш враховувати свої уподобання і уподобання аудиторії Євробачення, яку я свого часу вивчала. Тому коли мене виключили, я навіть відчула велике полегшення.
В першому півфіналі я все-таки я голосувала, а перед фіналом просто забула про пункт, що я не маю права публічно підтримувати музикантів. Але чомусь я вважала, що публічно підтримувати — це прямо виходити в сторіз і говорити: "Голосуйте за Ziferblat!". Я запостила статтю, де литовський гурт написав, що їхня улюблена пісня — наша. А це сприйняли як фаворитизм, тобто як підтримку учасника, тому попросили мене замінити на іншого.
Який з українських гуртів чи українського виконавця ви б хотіли бачити на наступних конкурсах Євробачення від України?
Навіть серед учасників кемпу я бачила людей, які потенційно могли б класно виступити на цьому конкурсі. Питання в тому, чи їм це потрібно. Я б хотіла звернутися до українського народу: от зараз я спілкуюся з учасниками, вони всі знають, що я була на "Євробаченні", і в них багато питань з цього приводу. Всі вони не хочуть іти на нацвідбір, бояться потрапити на "Євробачення" через хейт. Наприклад, я ніколи не звертаю увагу на це. А коли ти молодий музикант, перед тобою багато викликів і досягаєш певного успіху, а на тебе, замість того, щоб похвалити, сиплеться купа негативу, це може зламати будь-яку сильну особистість. Тому багато учасників кажуть: "Ні-ні-ні, ми не підемо на нацвідбір, бо ми боїмося цього!"
І мені сумно, тому що насправді через це все ми втрачаємо класних артистів. Артистів, які могли б нас гідно представити на світовій сцені, могли б розвиватися далі, могли б створювати нові шедеври.
Тому нам треба навіть на державному рівні працювати з цим і усвідомити, що комусь може щось подобатись, комусь — ні, але якщо ми вже обрали свого представника, будь ласка, майте повагу до вибору нашого народу. І все, що ви можете зробити, якщо вам хочеться захейтити, — це кинути їм пару гривень. А якщо вам подобається, то допоможіть артисту гідно представити свою країну, тоді всім буде від цього добре.
